Гостем нового випуску програми “Точка опори” на телеканалі “Дім” став відомий кінорежисер, актор, оператор, продюсер, музикант і скульптор Олесь Санін. У розмові зі Світланою Леонтьєвою він розповів про те, що найбільше цікавить військових під час зустрічей з ним. Крім того, режисер поділився досвідом зйомок фільму “Мамай”, а також розповів про фільм “Довбуш”, який під час війни став великою підтримкою для духу українців.
Режисер популярного історичного фільму “Довбуш”, який вийшов у прокат минулого року, Олесь Санін дуже часто відвідує військових з метою спілкування і показу стрічки. Митець неодноразово аналізував такі розмови і дійшов важливого висновку:
“Ці зустрічі дуже живі. Я показую фільм, а потім ми спілкуємося з військовими. Зараз багато розповідаю про те, як знімався фільм спеціально для військових госпіталів, академій, інституцій. Також я запитував, що їм цікаво було побачити в фільмі, які фрази запам’яталися, будь-що про кіно… а насправді сьогодні їх цікавить одне – чи хтось колись про них зніме кіно, чи хтось колись про них згадає, напише пісню? Чи те, що вони зараз віддають своє здоров’я і життя за рідну землю – це недарма? Це мій глибокий висновок і одна із історій чому я їжджу туди. Їжджу, щоб не здуріти”, – розповів Олесь Санін про спілкування з військовими.
Олесь Санін говорить, що наступний фільм він зніме лише після нашої перемоги. А ось яким він буде – поки не зрозуміло, адже війна змінила не лише людей, а і сенси, які несе культура.
“Все, що було до повномасштабного вторгнення – вже не буде. Ми ще живемо в уявленні, що щось повернеться, у нас є такий досвід. Але все вже не дійсне! У сфері, в якій я працюю, все вже зовсім інакше. Все у що ми вірили, що пропагували, що цінували – воно вже історія. Зараз відбувається переоцінка всього, що ми любили, кого ми любили, за що ми боролися. Все змінилося! Тому що ця кров, ця жертва свідома і несвідома, біль, почуття щастя… все, що ми знали про любов, дружбу, зраду – все тепер нове”, – зауважив режисер.
Він впевнений – ми живемо в історичний час. Тож мусимо бути сильними і підтримувати тих, хто стоїть на захисті нашої держави.
“У цьому я знаходжу суттєву річ – бути корисним тим, хто зараз найбільше цього потребує. Я знаю, що це неправда. Знаю, що без мене, без показу фільмів вони якось переживуть. Я скажу одну річ, яка мене особисто зворушила і зачепила. Першими глядачами фільму “Довбуш” насправді були бійці 68-ї окремої бригади імені Олекси Довбуша. Буквально поруч з лінією зіткнення. Ми отримали дозвіл Генерального штабу. Була дуже складна бойова обстановка, але командир нас покликав, адже я особисто знаю військових, які знімалися у цій картині. Ми домовлялися про один показ, він був досить екстремальний, а після перегляду нас попросили показати ще раз наступного дня. Ми згодилися. Коли закінчився показ, мене проводжав командир і на моє запитання, як йому фільм, сказав: “Ми повинні знати, за що помираємо”, – пригадав перший показ фільму “Довбуш” Олесь Санін.
