«Дістаємо подвійні листочки, зараз буде диктант!» Усі ми пам’ятаємо шкільні роки та ті емоції, які викликали ці слова. Сьогодні, 25 жовтня, напередодні Дня української писемності та мови, українці писатимуть Радіодиктант національної єдності. Цьогоріч текст для нього підготувала українська письменниця Оксана Забужко. Ведучі і актори серіалів Нового каналу згадали перші двійки, несправедливі оцінки та інші кумедні історії, які траплялися з ними під час написання диктантів
Богдан Шелудяк
– Писати диктант завжди було для мене великим стресом. Я чітко пам’ятаю, що свою першу двійку в житті отримав саме за диктант. Її поставили в щоденник, адже це була контрольна робота. Потім мені було страшно йти додому, бо в щоденнику стояла перша двійка. Ось такі в мене асоціації з диктантом. Звісно, зараз я значно краще знаю українську мову та правила правопису. Від початку повномасштабного вторгнення спілкуюся виключно українською з усіма і всюди. Тому зараз мені було б навіть цікаво кинути собі виклик і написати диктант. Можливо, якось я це зроблю.
Віталіна Біблів
– Я дуже боялася диктантів, адже була перфекціоністкою в навчанні та завжди боялася помилитися. Мене дуже засмучувало, коли писала диктант з однією помилкою і отримувала «4», а донька хімічки, зробивши шість помилок, отримувала «5». Зі школи є комплекс: якщо диктант, то обов’язково якась несправедливість. Може, тому ніколи не писала їх у дорослому віці. Якось не було такої можливості. Хоча цього року, якщо буде час, обов’язково спробую написати диктант разом з усіма. Знаю, що наші актори в театрі практикують таке й досить непогано справляються. Я вважаю, що це класна історія для дорослих. Зараз, у час гаджетів і всього іншого, треба інколи вмикати мозок, вмикати руку, бо ми вже забули, як правильно писати літери, і на якийсь час концентруватися та перевіряти свої знання.
Аліна Кошарна
– Я пишу загальнонаціональний диктант, ніколи не пропускаю! Той, що відбувся в перший рік повномасштабної війни, досі висить у мене в кімнаті, написаний від руки. Зберегла! А взагалі, оскільки за фахом я журналіст, завжди любила напрямок письма. І в школі диктанти обожнювала. Більше за диктанти полюбляла отримувати за них хороші оцінки.
Марія Стопник
– Насправді в школі я дуже любила писати твори, диктанти та виконувати аудіювання. Результат завжди був хороший. Мені це давалося! Проте завжди сварилися через почерк, тому що він у мене був красивий, але максимально нерозбірливий. Також я завжди принципово писала чорною ручкою, за що мене теж сварили. У дорослому віці писала диктант один чи два рази, але результату не пам’ятаю. Звісно, знання вже не ті, що були в школі. І це легко пояснити! Зараз ми більше пишемо на телефоні та комп’ютері, а не від руки, і ці навички поступово втрачаються. Думаю, це було б класно виправити (усміхається).
Євген Таллер
– Востаннє писав диктанти ще в школі, чесно кажучи. Загалом ніколи не мав проблеми з ними через те, що ходив на додаткові заняття. Не можу сказати, що старанно виконував усі шкільні завдання, але навчання завжди мені давалося легко, зокрема й написання диктантів. І ще був улюбленцем у деяких вчителів (усміхається). З девʼятого класу отримав звання «президент школи» і навіть особистий кабінет, на хвилиночку (сміється). Ділив його з педагогом-організатором. Мені навіть дозволяли прогулювати деякі уроки, бо в цей час я вигадував різні свята та допомагав влаштовувати важливі заходи.
