Володимир Мельниченко разом зі своєю дружиною художницею-монументалісткою Адою Рибачук у 1968 році почали створювати на Байковому цвинтарі у Києві об’ємний горельєф – Стіну Пам’яті.
Це був наймасштабніший твір українського монументального мистецтва, робота над яким зайняла 13 років. Складна просторова архітектурно-скульптурна композиція була присвячена вічній темі життя і смерті, сповнена глибокого драматизму, насичена багатозначними метафорами, символами. Перед тим, як приступити до праці, художники вивчали сакральну есхатологію, поховальні обряди й символіку.
На початку 1980-х радянська влада знищила багаторічну працю подружжя. З протоколу художньо-експертної ради: «Работа, конечно, авторами проделана. Но принять эту работу, стоя на марксистско-ленинских позициях, мы в таком виде не можем».
Зараз один з наймасштабніших творів українського монументального мистецтва поступово відновлюється.
На кадрах з фільму «Стіна» режисера Ізраїля Гольдштейна (Українська студія хронікально-документальних фільмів, 1988 рік) Володимир Мельниченко разом із дружиною художницею Адою Рибачук у своїй майстерні.
