У новому випуску документального проєкту “Головна роль” на телеканалі «ДІМ» ведучий Олексій Гончаренко провів день із однією з найвідоміших українських акторок, володаркою двох “Золотих дзиґ”, заслуженою артисткою України Мариною Кошкіною. Вона відверто розповіла про свій шлях у кіно, складні періоди кар’єри, благодійну діяльність і власне розуміння духовності.
Під час розмови із акторкою Олексій Гончаренко згадав її унікальну історію – Марина Кошкіна народилася у Кремінній (Луганська область) і є першою дитиною із девʼяти.
“Місто запамʼяталося природою, лісами, річкою. Все наше дитинство там пройшло. Тому, напевно, у мене така потреба виїжджати на природу – це місце моєї сили, – розповіла артистка, – Мій будинок стоїть, але місто зараз під окупацією. Я живу надією, що повернуся. Мені зараз це необхідно як ніколи”.
У 11–12 років Марина вже почала працювати — у містечку, де переважала сільськогосподарська діяльність, роботи вистачало всім. Будучи старшою дитиною, вона не сиділа з молодшими, а шукала себе, проявляючи творчу натуру. Однак, приїхавши до Києва, вступити до театрального університету з першого разу не вдалося.
“Працювала на різних роботах, наприклад, у ZARA на Хрещатику. Колись я там мила вікна, а зараз можу купити собі одяг. Тоді, у 18 років, мені було дуже складно психологічно – помер батько, я не вступила в університет. Я не розуміла, що робити далі і куди йти”, – згадала Марина Кошкіна.
Вдруге дівчина вирішила спробувати свої сили у 21-рік, але вдалася до певної хитрощі – збрехала, що їй лише 19:
“Мене тоді дуже налякали, що я вже стара для артистки. Але у мене було шалене бажання пізнати глибше цю професію, стати професійною актрисою, тому що бути талановитим – це прекрасно, але ти маєш багато працювати в цій професії, щоб гідно її представляти”.
Нагадаємо, «Головна роль» — це документальний проєкт про життя і будні відомих українських акторів і акторок. Щоразу автор проєкту і ведучий Олексій Гончаренко проводить день із героєм випуску, аби показати глядачам, якими вони є поза сценою: вдома, на репетиціях, у колі друзів і родини. Це можливість побачити справжніх творців емоційної атмосфери країни без гриму і ролей.

