Шрами на тілі нагадують Кирилу та Михайлу Баєвим про війну, яка триває вже дев’ятий рік. Спочатку у 2014-му вони пережили обстріл рідної Горлівки. Тоді 40 відсотків опіків тіла дістав 2-річний Кирило.
А за 8 років – бомбардування Бахмуту, смерть батька, вщент зруйнований будинок і важке поранення старшого брата – 12-річного Михайла. Він зазнав мінно-вибухової травми: уламки влучили в шию та голову, один із них перешкоджав постачанню крові до мозку та спричинив інфаркт, інший – пошкодив сонну артерію…
Батько хлопців внаслідок того обстрілу загинув. А Михайлика забрали військові та відвезли до лікарні Дніпра. Там протягом декількох тижнів тривала боротьба за його життя. Він не міг ходити, говорити та навіть ковтати. Цих навичок він навчався заново вже в терапевтичному відділенні Львівського центру «Незламні».
Там разом із Михайлом лежить і його молодший брат Кирило. Хлопчика також прооперували, бо внаслідок опіків, які він дістав іще у 2014-му, на його тілі залишилися рубці, що заважали Кирилу рости та повноцінно рухатися – він уже ледве ходив на півзігнутих колінах.
Лікарі місяцями боролися за життя дітей, і тільки зараз брати потроху оговтуються від пережитих жахіть…
Докладніше історію двох українських дітей, Михайла та Кирила Баєвих, чиє скалічене дитинство – результат злочинів російських окупантів, дивіться у середу, 3 серпня, о 19:00 в «Історіях війни» на НТН.