Кількість випадків і поширеність цукрового діабету зростають протягом останніх кількох десятиліть. Досить довго це захворювання може чинити руйнівну дію на організм людини безсимптомно, знижуючи шанси на виявлення та вчасне лікування. У програмі “Здоровий вибір” на каналі “Дім” ендокринолог Максим Горобейко розповів про причини виникнення, перші дзвіночки і небезпечний вплив захворювання.
Цукровий діабет — хронічне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну (гормону, який регулює рівень глюкози у крові) або ж організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін.
“Найпоширеніший тип — другий, він охоплює 75-85% всіх діагностованих випадків в Україні. При діабеті цього типу бета-клітини є, але інсулін належним чином не працює і не допомагає засвоюватися. Перший же ж тип діабету характеризується тим, що за певних причин, або спадкових, або вірусних, або аутоімунних, бета-клітини підшлункової залози, які синтезують інсулін, відмирають і взагалі не працюють”, — пояснив ендокринолог.
Головна небезпека захворювання полягає у тому, що воно призводить до серйозних пошкоджень роботи серця, кровоносних судин, очей, нирок і нервів.
“Хворі на діабет помирають від серцево-судинних захворювань, від раку. Достовірно відомо, що серед хворих на цукровий діабет рівень онкозахворювань і рецидивів вищий. Особливо у хворих на діабет із надмірною вагою”, — зазначив лікар.
Однак, якщо вчасно виявити захворювання і розпочати лікування, можна покращити стан здоровʼя і збільшити тривалість життя. Для цього потрібно слідкувати за рівнем цукру в крові та вести здоровий і активний спосіб життя.
У групі ризику — люди з надмірною вагою, а також ті пацієнти, у яких родичі першого або другого коліна мають цукровий діабет. Насамперед, варто звернути увагу на наступні тривожні сигнали:
постійне відчуття спраги;
часте сечовипускання;
хронічна втома;
погіршення зору;
повільне загоєння ран;
відчуття поколювання або оніміння кінцівок;
швидка втрата ваги;
запах ацетону з рота.
Крім того, дуже часто пусковим механізмом, коли рівень глюкози раптом виходить з-під контролю, є стрес.
“Стрес — це не просто стан, коли ви нервуєте. Це реакція організму на зовнішні подразники. Ми зараз всі живемо в дуже великому стресі. У багатьох – підвищений рівень кортизолу. Ще один гормон стресу називається пролактин. Практично у всіх — у верхній межі норми або вище. А це — ознака хронічного стресу”, — говорить ендокринолог Максим Горобейко.
Лікар наголосив, що люди без анамнезу, без певних передумов до захворювання, все одно мають щонайменше раз на рік робити аналіз на рівень цукру у крові.