Українцям нині потрібна соціальна дистанція. Також треба усвідомлювати той факт, що не всім потрібно нав’язувати допомогу. У програмі “Ранок Вдома” на каналі “Дім” із ведучими Іриною Хоменко і Костянтином Октябрським, психотерапевт, соціальний психолог, засновник проєкту “Як ти, брате?” Антон Семенов розповів, що робити, коли людина відмовляється від будь-якої підтримки та чому так стається.
За словами психолога, часто люди відмовляються не лише від підтримки близьких чи фахівців, а не хочуть навіть самостійно підтримувати свій моральний стан: “Якщо говорити про самодопомогу, це стається через те, що люди порівнюють себе з іншими. На тлі того, що інші опинилися в гіршій ситуації, людина виправдовує свій стан. До речі, допомогти іншим простіше, чим самому собі. Щоб допомогти самому собі треба визнати, що тобі дійсно погано”.
Якщо ж людина це визнала, але свідомо відмовляється від зовнішньої допомоги, треба зробити оцінку ситуації. Пропозиція підтримки може бути недоречною. Наприклад, людині не потрібна ваша допомога або вона не на часі.
“Треба визнати, що ми багато чого не розуміємо, не знаємо про ту людину, якій прагнемо допомогти. У стресі ми часто не зважаємо на реальні потреби іншої особи. Ми можемо нав’язувати їй щось. Зараз треба навчитися поважати думку інших людей. Для цього треба слухати”, – пояснює експерт.
У разі того, що людина відмовляється від допомоги, якої насправді потребує, слід взяти до уваги інший момент – самозахисту. “Люди відмовляються від допомоги, якщо відчувають загрозу. Людині потрібна безпечна дистанція. Йдеться про соціальну дистанцію, коли людина може близько підпустити лише “своїх”, тих, у кому вона впевнена. Якщо ви збуджені, то треба більша фізична дистанція. Все зводиться до того, що іноді краще зробити крок назад і все буде гаразд. Тут треба врахувати дві ситуації: коли ви близькі та коли ледь знайомі. Коли близькі, то буде тактильний контакт, а от до незнайомих не треба лізти з обіймами, брати за руку чи торкатися плечей. Як тільки вас зарахували до близьких людей, тоді треба менша дистанція, і навпаки”, – зауважує психотерапевт.
Це стосується як цивільних, так і військових. Соціальна дистанція — це індивідуальні параметри. Військовим потрібна більша дистанція, аби почуватися в безпеці під час спілкування з незнайомою людиною.
Поцікавилися ведучі програми “Ранок Вдома” Ірина Хоменко і Костянтин Октябрський у експерта і питанням – скільки часу треба, щоб соціальна дистанція між військовим та цивільним зменшилася:
“Час — це специфічний параметр, який нічого не значить. Важливо лише те, що відбувається у цей час. Якщо ви одразу показуєте свою вразливість, дружнє ставлення, проявляєте повагу, то не треба багато часу, щоб скоротити цю дистанцію. Я проводжу багато інтерв’ю з військовими, і в мене немає багато часу, щоб стати близькими. Я проявляю повагу та пояснюю мотиви нашого знайомства. Я відгукуюся на те, що важливо людині, тож вона швидко мене підпускає ближче. Це повинні вміти всі, і таким чином налагоджувати контакт. Бо чекати, що це станеться колись саме собою — марно”, – коментує Антон Семенов.