Віктор Зарецький — один із ключових художників українського шістдесятництва, який поєднав національні мотиви з естетикою європейського модерну в самобутньому напрямі “українська неосецесія”. Його творчість — це синтез декоративності, ліричної експресії та глибокого зв’язку з культурною спадщиною України. Як педагог, Зарецький заснував приватну рисувальну школу та авторську методику “Роздуми біля полотна”. Особиста драма — втрата дружини Алли Горської — стала для нього точкою зламу, після якої мистецтво набуло ще гострішого психологізму.
До 100-річчя художника у Львівському муніципальному мистецькому центрі триває виставка “Сад Зарецького”. Понад 80 фото та ескізів відкривають менш відомий, інтимний бік художника. Експозиція пропонує погляд поза підручником — через робочі матеріали, пошуки та сумніви митця.
Куратори виставки обрали п’ять робіт Зарецького, з яких можна почати знайомство з неканонічним митцем.
Автопортрет у техніці гризайль (1940-ві)
Віктор Зарецький, автопортрет у техніці гризайль. Надано Львівським муніципальним мистецьким центром
Цей аматорський автопортрет цінний тим, що показує руку майстра до набуття академічної освіти. А Зарецький взяв від академічної освіти максимум — був рік, коли художник взагалі не виходив за межі інституту. Він точно опанував техніку, з величезною повагою ставився до всього, що йому казали викладачі, і вже на кінець навчання був лауреатом важливих стипендій.
Трансформацію Зарецького після навчання в художньому інституті можна простежити на виставці “Сад Зарецького”. Навіть одяг на художнику — колоритне свідчення епохи.
Онука митця та кураторка виставки Олена Зарецька зазначає: “У цьому вже проступає тяжіння до орнаменталістики, що стане притаманною художнику наприкінці творчого шляху”.
Експозиція зі столом з квартири Горських
Відтворений побут Віктора Зарецького та Алли Горської. Надано Львівським муніципальним мистецьким центром
Відтворений побут Віктора Зарецького та Алли Горської. Надано Львівським муніципальним мистецьким центром
Цей фрагмент побуту — реконструкція простору родини Горських, у якому після одруження з Аллою починає мешкати Зарецький. Саме тут відбувалися ключові події ранніх 60-х — часів Клубу творчої молоді “Сучасник”, зустрічей, дискусій, творчих пошуків.
“Коли Горська, Зарецький і їхнє коло шукали, на що спертися в буремному світі після смерті Сталіна, сподіваючись на послаблення радянської системи, вони прийшли до Клубу творчої молоді. Це було дуже позитивне середовище, готове до трансформації — хоч і створене владою”, — каже Олена Зарецька.
На виставці реконструкція квартири вписана в розповідь про ранній період та ще академічні роботи Зарецького. Зокрема, про іронічну “Тещу” середини 50-х, де художник зобразив побут молодої родини того часу.
Автопортрет, що кричить (1970)
Віктор Зарецький, автопортрет, 1970-ті. Надано Львівським муніципальним мистецьким центром
Одна з найемоційніших робіт, яка фіксує момент найглибшого надлому. Автопортрет ілюструє трансформацію художника та перехід у найважчий період — в 1970-й рік, коли спецслужби вбили його дружину Аллу Горську.
Провину намагалися покласти на батька Зарецького, який невдовзі також загинув. Офіційно це назвали самогубством, та, вочевидь, його також усунули, аби подати трагедію як “родинну неприязнь”.
Ескіз до картини “Смалять кабана” (1990)
Віктор Зарецький, ескіз до картини “Смалять кабана” (1990). Надано Львівським муніципальним мистецьким центром
Ескіз належить до сільського періоду творчості Зарецького — часу, коли митець, людина міста, разом з Аллою Горською почав їздити в села Чорнобильського району та подорожувати Україною в пошуках нової художньої мови. Відходячи від нав’язаних канонів соцреалізму, вони працювали з народними сюжетами й побутом. Саме ці експедиції стали важливою частиною формування стилю Зарецького — більш орнаментального, фольклорного, національно вкоріненого.
На виставці ескіз пов’язаний із пізнішим контекстом — часом, коли понад два десятки робіт Зарецького представили на виставці українського мистецтва в аукціонному домі Christie’s. Усі полотна тоді викупили — ймовірно, серед них була й фінальна версія “Смалять кабана”.
Автопортрет Зарецького (70-ті)
Віктор Зарецький, автопортрет (1970-ті). Надано Львівським муніципальним мистецьким центром
Створений художником після трагедії 1970 року, автопортрет різко контрастує з юними й оптимістичними роботами початку творчого шляху.
У цій роботі — і міцний рисунок академічного Зарецького, і вправна емоційна промовистість кольору, і емоція болю.
У межах виставки “Сад Зарецького” ми бачимо декілька автопортретів, і всі вони — дуже різні. Такі ж різні, яким був і творчий шлях художника.