Акторка серіалу «Будиночок на щастя», п’ятий сезон якого навесні покаже Новий канал, розповіла, чому має тривожні думки щодо поповнення в сім’ї.
Багато знаменитостей розповідають про особисте життя, показують у соцмережах сімейну рутину з коханими чи дітьми та інколи навіть піаряться на родинних скандалах чи досягненнях. Зірка українського кіно, виконавиця однієї з головних ролей у серіалі «Будиночок на щастя», який Новий канал покаже вже цієї весни, Віталіна Біблів, навпаки, старанно приховує своє особисте життя. Каже, що не любить говорити про це, бо воно ж особисте. Відомо, що у акторки є чоловік, але ще немає діток. З початком великої війни думки щодо поповнення в родині стали бентежними.
– Стосовно дітей у мене нестабільне відчуття. Саме зараз я боюсь їх народжувати, – зізнається Віталіна Біблів у YouTube-проекті «На часі». – Фактор війни дуже впливає на мене, я не знаю, що може чекати на дитинку. Хоча захоплююся жінками, які наважуються. У мене є колеги-актриси, які нещодавно народили. І це прекрасно! Життя триває. Та в мені наче щось перемкнуло. Я боюся. Звісно, розумію усі кармічні штуки про те, що в кожного своя історія. І ми з вами живемо під час війни, бо нам потрібно це все пройти та відпрацювати. Та якщо я можу захистити цю ненароджену дитину, то, може, варто це зробити? Не знаю. Такі думки в мене останні два місяці.
Зараз багато маленьких українців залишилися без батьків, тому тема усиновлення стала актуальною як ніколи. Віталіна Біблів зізнається, що думала про це й раніше, ще до початку повномасштабного вторгнення. Та все одно поки що не наважилася.
– Коли я була маленька, мріяла мати велику сім’ю. Пам’ятаю, сиділа в бабусі на трасі Миколаїв-Київ, продавала цибулю, вишні, яйця, дивилася на авто, які проїжджали повз, і думала: «От виросту, буде в мене семеро дітей, мікроавтобус, поїздки на море», – задумливо розповідає акторка. – Знаєте, я дуже багато сил віддала дітям, працюючи аніматоркою. Ти ж там не лише клоун, а ще й дитячий психолог. Про проблеми говорила батькам, вони пропрацьовували, а потім приходили й дякували. І в якийсь момент я заморилася. Але взагалі, підсумовуючи, скажу – як Бог дасть. Якщо дасть, то, звісно, будемо народжувати (усміхається).