У житті кожного артиста – десятки чи навіть сотні виступів на рік. А скільки їх за всю кар’єру… Напевно, знаменитості й самі в певний момент збиваються з рахунку кількості концертів. Але в житті кожного точно є ті виступи, які вони не забудуть ніколи. За лаштунками зйомок ігрового шоу Нового каналу форс-мажорною історією поділилася ZLATA OGNEVICH.
– Для мене головне – це звук на сцені, бо якісний звук – це основа виступу, – розповідає співачка. – Ситуація відбулася ще до повномасштабного вторгнення у маленькому містечку в Харківській області. На жаль, зараз воно в окупації. Ми приїхали на концерт open air. Раніше такі заходи були дуже популярними. Це коли на відкритому майданчику, наприклад, на День міста роблять святкування і часто запрошують артистів. Памʼятаю, що виходжу на сцену на саундчек і одразу бачу по обличчях мого бенду, що щось не так. Починаю озиратися навколо й розумію, що частина колонок – це не колонки навіть. Це саморобні такі ящички з дощечок, всередину яких засунули динаміки, зверху вкрили старою сіткою і виставили це все на сцену. Воно не лише жахливо виглядало, а й звучало, як ви розумієте. Я була шокована! Практично, організатори нас обманули. Бо на всі запитання щодо апаратури відповідали: «Так-так, все буде за технічним райдером». Зізнаюся, це був єдиний випадок у моїй карʼєрі, коли напряму подзвонила організаторам і спілкувалася з ними лайкою. Сказала, якщо вони не довезуть справжню професійну апаратуру, то виступ не відбудеться. І сама вийду на сцену та скажу, що концерту не буде через вину організаторів. Почувши мої погрози, вони за півгодини привезли нормальну техніку й допомогли технічній команді підготувати сцену. Звісно, вдалося зробити справжнє свято для місцевих.
Окреме вагоме місце в пам’яті кожного артиста займають найкращі та пам’ятні концерти.
– Після кожного вдалого виступу я кажу собі: «Ну, це був найкращий концерт у моєму житті». Але минає час, відбувається ще один яскравий виступ, і я повторюю цю фразу. Та зараз хочу розповісти про одну з найкращих подій у моєму творчому житті. Це мій дует з Андреа Бочеллі в Києві у 2017 році. Він вирішив дати великий концерт із симфонічним оркестром на Олімпійському стадіоні. Щойно я побачила афіші, то одразу подумала, як було б класно заспівати разом. Наша команда звʼязалася з його командою й запропонувала мою кандидатуру. Точно знаю, що тоді майже всі топові українські вокалістки зверталися до Бочеллі, тому був своєрідний кастинг. Цей відбір тривав трохи більше місяця. Зрештою нас повідомили, що затвердили мене. На цей концерт я підготувала три пісні, сама вдома провела дуже багато репетицій, пробувала співати з оркестром, але з Андреа Бочеллі ми не мали жодної репетиції. Я дуже хвилювалась з цього приводу. Перед концертом зайшла до нього в гримерку, щоб познайомитись, і поставила це запитання. Він відповів: «Ми ж з вами професіонали. Я чув шматочки ваших репетицій, у вас прекрасний голос, все буде добре». І справді все пройшло вдало! Памʼятаю, як Андреа Бочеллі вже на сцені, в паузах між піснями, підбадьорював мене і казав, що я молодець. По-справжньому насолоджувалась тоді! А ще зберегла сукню, яку купувала спеціально для цього концерту. Вона досі в моєму гардеробі, як нагадування про той особливий вечір.
