Блискавка — не просто спалах у небі, це електричний розряд у кілька сотень мільйонів вольт, який може вдарити зненацька. Її температура — понад 30 000 °C. Це гарячіше за поверхню Сонця майже в шість разів. І хоч ми живемо в епоху технологій, навколо блискавок досі багато міфів та страхів.
Редакторки проєкту “Колайдер” розповідають всю правду і міфи про грозу.
Найвідоміший міф — те, що блискавка не влучає двічі в одне місце. Насправді ж навпаки: телевежі, хмарочоси, поодинокі дерева — часті мішені для блискавки.
Наприклад, Емпайр-стейт-білдинг у Нью-Йорку блискавка “відвідує” близько 25 разів на рік.
Ще одна поширена помилка — ховатися на відкритому просторі під парасолею, особливо якщо парасоля має металевий каркас.
Метал, вода і висота — три ключові фактори ризику. Тому їхати на велосипеді або переносити металеві предмети під час грози — погана ідея. Також не варто ховатися під поодиноким деревом: якщо блискавка влучає в стовбур, струм може піти в землю крізь людину, яка стоїть поруч.
Навіть телефон у руках може притягнути електричні розряди, адже він має металеві деталі. Не дарма наші бабусі вимикали телевізори та іншу техніку під час грози. У старих будинках часто не було заземлення й громовідводу, і телевізор був прямо під’єднаний до антени на даху. Антена могла підхопити розряд і передати його прямо в техніку.
Найбільше забобонів пов’язано саме з кульовою блискавкою — рідкісним атмосферним явищем у вигляді рухомої кулі, що світиться. Вона рухається хаотично: може летіти чи котитися. Її природа досі невідома. Науковці припускають, що це плазма або явище, пов’язане з електромагнітними полями.
Вберегтися від блискавки можна в будинку з громовідводом, у машині (якщо не торкатися металевих частин), у бетонному підземному переході чи у метро. Якщо гроза заскочила вас на природі, треба знайти заглиблення й сісти в нього навпочіпки, щільно стуливши ноги. Важливо не торкатися землі руками — так ви зменшите ризик ураження розрядом поблизу.