Кожного дня штучний інтелект (ШІ) втручається в дедалі більшу кількість сфер людського життя. Осторонь не лишається і музика — генеровані ШІ треки дедалі частіше потрапляють у чарти, з іншого боку, тисячі артистів підписують петиції та долучаються до інших ініціатив, спрямованих на регуляцію використання ШІ у креативних сферах.
Про те, якою є ситуація з ШІ в українській музиці та як розвиваються події в решті світу — у новому лонгриді від “Artилерії”.
Немає авторів — немає відповідальності
Більшість музики, яка генерується ШІ, створюють за допомогою таких сервісів, як Suno, Udio або Mureka. Серед основних претензій до музики, згенерованої цими сервісами, є те, що вона, по суті, є продуктом плагіату. Адже нейромережі навчаються на основі вже наявної музики, на використання якої її автори здебільшого не давали юридичної згоди.
Водночас простежити конкретні приклади запозичень дуже складно, бо нейромережа сильно спотворює той контент, на якому вчиться. Тож довести факти плагіату майже неможливо. Та навіть якщо знайти доволі очевидний збіг вдасться, притягнути конкретну людину до відповідальності також неможливо, бо вона є не безпосередньо автором пісні, а лише користувачем нейромережі.
І якщо до України дискусія щодо правового аспекту згенерованої ШІ музики тільки починає доходити, то закордоном лейбли вже починають судитися з компаніями — розробницями ШІ. Один із найгучніших кейсів — суд Universal Music Group проти Suno та Udio. Першими цю ініціативу проявили в Американській асоціації компаній звукозапису, а вже пізніше великі звукозаписувальні компанії взялися за справу детальніше. Universal Music Group висунули звинувачення в порушенні авторських прав у зв’язку з тим, що нейромережі Suno та Udio використовували каталог UMG для навчання.
І на відміну від Suno, з Udio UMG змогли знайти спільну мову — дві компанії домовилися про створення альтернативного штучного інтелекту, але який би вчився тільки на музиці з каталогу Universal. Тепер лейбли, які належать до Universal Music Group, усе ще не захищають своїх виконавців від плагіату, зате отримують зі генерованих треків частку коштів.
Чарти і жанри
А поки лейбли та розробники ШІ розбираються з авторськими правами, згенеровані пісні уже добираються до чартів. Наприклад, створена ШІ “співачка” Ксанія Монет (Xania Monet) стала першою згенерованою “артисткою”, яка змогла потрапити до чарту Billboard. Її пісня Let Go, Let Go зайняла третє місце чарту Billboard charts: Hot Gospel Songs, а інша композиція — How Was I Supposed to Know? — зайняла двадцяте місце чарту Hot R&B Songs від того ж Billboard.
Також на американському ринку спостерігається тенденція, яка вказує на те, що переважна кількість згенерованих ШІ пісень, які потрапляють у чарти, мають релігійний характер та частіше всього належать до жанрів кантрі або госпелу. Серед найпопулярніших представників цього феномену є такі проєкти, як ChildPets Galore, Juno Skye та Breaking Rust.
Такі показники можна пов’язати з тим, що основною аудиторією кантрі та християнської музики в США є консервативно налаштовані громадяни та прихильники політики Дональда Трампа. Трамп сам неодноразово постив контент, згенерований штучним інтелектом у своїх соцмережах, з чого можна зробити висновок, що його прихильники також не мають нічого проти штучного інтелекту.
Все почалося з кліпів
Штучний інтелект зараз розглядають здебільшого як загрозу. Але раніше це сприймали як цікаву експериментальну практику. Приблизно до 2022 року генерувати візуали для своєї музики було навіть модно.
Мало хто знає, але обкладинка альбому “Референс” від “ВГНВЖ” теж частково згенерована штучним інтелектом, про що фронтмен Антон Слєпаков розповів на онлайн-концерті від видання “Слух”.
Також реакція на кліп Ship Her Son — Das ist anders було здебільшого позитивною, адже тоді, коли кліп виходив, використання згенерованих ШІ візуалів ще не було настільки поширеним, а до скандалів про плагіат було далеко.
Та з поширенням використання нейромережевих технологій і зі зростанням обізнаності про шкоду ШІ для довкілля та систематичні порушення авторських прав, використання ШІ стало ознакою поганого смаку. Тому нові кліпи Наталії Могилевської та Олі Полякової отримали доволі змішані відгуки в коментарях. Частина старих фанів підтримали співачок, водночас інші сміялися та критикували кліпи за їхню дешевизну та несмак.
Якщо Полякова намагається поєднувати ефекти ШІ з реальними режисурою та хореографією, то кліп Могилевської повністю створений за допомогою ШІ. Така тенденція може шкодити індустрії, оскільки лишає кліпмейкерів, художників із костюмів та інших спеціалістів без роботи.
Штучні росіяни
Українські чарти теж не обходяться без створених ШІ пісень. Наразі найбільше хітів серед нейромережевих “виконавців” має проєкт під назвою Amaya Roma. Саме цій “виконавиці” належать такі пісні, як “Ніч” та Zero, які ви могли чути всюди — від маршрутних таксі до стрічки TikTok.
Образ дівчини-ромки, яка на всіх обкладинках стоїть спиною до слухача та співає про нещасне кохання і ворожіння, був згенерований промптами лейблу Tbilisi Records. Хоч назва нібито прямо вказує на грузинське походження лейблу, визначити точно, в якій країні він розташовується, поки неможливо.
Але окрім Amaya Roma, він займається менш відомими російськомовними генерованими ШІ музичними проєктами. Також лейбл веде сторінку в російській соцмережі VK, вся комунікація — російською мовою. Тому припущення про зв’язок Amaya Roma та інших проєктів Tbilisi Records з Росією не є безпідставними.
Також велика частка генерованої ШІ музики потрапляє в тренди завдяки добіркам в YouTube у форматі великих відео тривалістю від 20 хвилин до години, в яких зібрано декілька пісень різних виконавців. Подібні добірки спрощують прослуховування музики для старшого покоління. Адже замість того, аби довго розбиратися у функціоналі та алгоритмах YouTube, можна просто увімкнути годинне відео і слухати музику, не відволікаючись від роботи або хатніх справ.
Найчастіше своїми заголовками та текстами пісень автори добірок маніпулюють темами патріотизму — і тому потрапляють у тренди. Велику кількість таких добірок генерує YouTube-канал Chill Hot, в якому усі пісні згенеровані штучним інтелектом, а в описах до відео навіть немає назв окремих пісень.
Але ШІ навчився підробляти не тільки поп або естрадну музику. Впродовж останніх декількох тижнів в мережі обговорювали новину про те, що “гурт” Transportna виявився створеним ШІ проєктом. Їхні пісні належать до жанру постпанку — мабуть, найпопулярнішого з піджанрів року в сучасній Україні. За легендою, вказаною в описі YouTube-каналу “гурту”, Transportna — це “гурт із Литви з українським корінням”. Це був доволі хитрий хід з боку розробника цього продукту, адже помилки у генеруванні вокалу можна виправдати іноземним акцентом. До того як на початку жовтня стало відомо, що усі пісні Transportna згенеровані ШІ, “гурт” встиг проіснувати близько двох місяців.
ШІ — це просто жарт
Втім, українські артисти часто вдаються до використання ШІ не тільки заради наживи на інтернет-трафіку чи у спробах наздогнати сучасні тренди. Наприклад, блогер та письменник Роман Чихарівський, раніше відомий за своєю онлайн-персоною пана Романа, створює за допомогою ШІ пісні вигаданого шансон-гурту “Червоноград”. Музика “Червонограду” пародіює кліше російського шансону, який мав велику популярність і в Україні. По суті, “Червоноград” є іронічною адаптацією жанру до українських реалій.
Інший пародійний проєкт на основі ШІ належить індірок-виконавцю Миколі Пацюку. У своєму сайд-проєкті “Фріланс” він висміює жанрові кліше мідвест-емо — жанру, який став асоціюватися із хіпстерами. Водночас у текстах “Фрілансу” Микола обігрує побут пересічного українця і дивиться на альтернативний, хіпстерський спосіб життя з дистанції. Сам Микола не називає цей проєкт творчим, а радше вважає його гумористичним продуктом.
Серед інді-сцени використання ШІ не настільки поширене, як у попмузиці. Частково це пов’язано з протестним духом, який лежить в основі багатьох альтернативних жанрів, та з різницею цінностей інді-артистів і артистів вищої сцени. І якщо попмузика часто вимагає ідеальної та блискучої картинки, то в альтернативних жанрах основний фокус — на вираженні людської креативності.
Українські музиканти не бояться критикувати ШІ у своїй творчості. Одним з найяскравіших прикладів є пісня черкаського еґ-панк-проєкту “Завірюга” AI, f*ck you. Навіть Transportna, які, здавалося б, цілилися в аудиторію альтернативних жанрів, не змогли стати повноцінним конкурентом для Small Depo чи “ДК Енергетик”. Проте і серед незалежних гуртів трапляються випадки активного використання ШІ. Наприклад, деякі відвідувачі концертів Dakh Daughters були незадоволені візуалами на основі ШІ, які гурт використовує під час своїх живих виступів та у кліпах.
У соцмережах генеровані ШІ треки найчастіше не асоціюються із чимось якісним. Наприклад, пісні Amaya Roma часто можна почути в TikTok-скетчах, які іронізують над способом життя людей у селі.
Як інші протидіють ШІ
Ставлення західних інді-артистів до ШІ іще менш привітне, ніж українських. Влітку 2025 року такі гурти, як Deerhof, Xiu Xiu, King Gizzard & the Lizard Wizard, заявили про бойкот Spotify. Тоді українські медіа писали здебільшого про бойкот стримінгової платформи через інвестиції співзасновника компанії Девіда Ека в компанію з вироблення бойових дронів.
Насправді ж шлях багатьох артистів до бойкоту Spotify був набагато довшим та передбачав більше мотивації, аніж просто пацифістичне небажання спонсорувати приватні військові компанії. Окрім мізерних роялті, артистів обурювало те, що платформа просувала генеровану ШІ музику через свої алгоритми. Особливого масштабу ця проблема набрала у плейлістах електронної та експериментальної музики.
Втім, не варто звинувачувати у цьому лише Spotify. Наразі єдиним стримінговим сервісом, який позначає генеровану ШІ музику, є Deezer, натомість на інших платформах викидати створену ШІ музику з плейлістів доводиться тільки вручну. Також YouTube цього літа обіцяв обмежити монетизацію для генерованого ШІ контенту.
Британські артисти в знак протесту проти засилля ШІ в музиці випустили альбом Is This What We Want?, в якому замість музики в 12 треках звучать фонові шуми, записані у студії, поки там ніхто не грає музику. На стримінгових платформах альбом опублікований на сторінці виконавця під назвою 1000 UK Artists, а саму ініціативу підтримали такі відомі артисти та гурти, як Кейт Буш, Деймон Албарн, Pet Shop Boys, Jamiroquai, Торі Амос та інші.
Назви треків складаються у речення-маніфест The British Government Must Not Legalise Music Theft to Benefit AI Companies (“Британський уряд не має легалізовувати крадіжку музики задля вигоди компаній — розробниць ШІ”).
В Україні поки що немає таких послідовних ініціатив протидії ШІ у музиці. Серед молодих інді-виконавців менше тих, хто вдається до використання ШІ, але старші артисти наразі сприймають штучний інтелект радше як іще один інструмент, не усвідомлюючи усіх проблем, якими він загрожує авторам та для довкіллю. Музичні критики та оглядачі (наприклад, проєкт Bezodnya Music) звертають увагу на проблеми, які може викликати надмірне використання ШІ у створенні музики, але це радше поодинокі ініціативи. А деякі проєкти, як-от база даних про українську музику NUAM, дають платформу генерованій ШІ музиці та ніяк не позначають її у своїх каталогах.
Зрештою, поки що немає інших варіантів розв’язання проблеми, окрім як не зловживати допомогою ШІ. А до регуляції контенту на основі ШІ стримінгові платформи рано чи пізно прийдуть самі. Приклад Spotify показує, що надмірне використання ШІ може відлякати не лише аудиторію, але й артистів, які приносять платформі основну частину прибутку.