У моєму дитинстві дівчатка мріяли про величезну ляльку, яка здатна ходити, кліпати очима та промовляти «Мама». Моя донька раділа бебі-борнам, які їли, пили, ходили на горщик та плакали. Нині ж діти фанатіють від «плюшевих гаджетів» — пухнастих роботів із ШІ, які здатні розповісти пів тисячі історій із замовленими персонажами. А ще демонструють кілька сотень емоцій та вміють «будувати стосунки». Ціна стає дедалі доступнішою. Але про які наслідки попереджають вчені? Чим загрожують іграшки із ШІ?
Компаньйони для дошкільнят
Про страхи перед штучним інтелектом чимало може розповісти хорор «М3ГАН», продовження якого вийшло цього року. У ньому лялька-компаньйон із ШІ починає так люто опікуватися маленькою господаркою, що знищує всіх, хто хоч чимось зачіпає дівчинку.
Фільм фантастичний і робота в ньому подають як експеримент, але насправді вже є величезний ринок іграшок із ШІ. І діти дедалі частіше просять у Санти саме таких розумних пухнастиків.
Смарт іграшок, як їх ще називають, вже чимало на українських поличках. І коштують вони не всі гроші світу. Адже якщо є покупці на величезні м’які іграшки вартістю 2,5–5 тис. грн, то знайдуться і на маленьких пухнастиків із ШІ, які коштують стільки ж. Переважна більшість іграшок — з Китаю. Частина з них — підробки під брендові іграшки і вміють не так багато, як заявлено.
Ведмедик По, якого позиціонують як першу в Україні іграшку із ШІ, здатен годинами розповідати українською мовою казки, причому сюжет та героїв пропонує йому його маленький власник. Але По вже не самотній на ринку. Кікі, Мімі, Бобо, Йойо, Яя — плюшеві «гаджети», що відрізняються лише зовнішнім виглядом. М’які іграшки із ШІ (їх ще рекламують як ШІ-лабубу) спрямовані на дошкільнят, які можуть спілкуватися з такими пухнастиками, опікуватися ними, як колись тамагочі, розвивати мовлення.
Із США завозять переважно роботів, яких можна назвати іграшковими лише за розмірами. Їхня ціна (від 20 тис. грн) та величезне коло можливостей нагадують роботів, якими їх колись уявляли фантасти. Пластикові роботи MINI, Eilik, Mik3 у рекламі названі компаньйонами дитини, домашніми улюбленцями або інтерактивними вихованцями. Вони можуть гратися з дітьми, запам’ятовувати їхні інтереси та розмовляти на будь-які теми. Смарт іграшки рекламуються як здоровіша альтернатива екранному часу.
Як розвести багаття вдома
Усе це — лише частина світового ринку смарт іграшок, вартість якого у 2023 році оцінювалася в 16,7 млрд доларів, згідно з даними Allied Market Research. В одному лише Китаї працює 1500 компаній з виробництва іграшок зі штучним інтелектом. А в США торік інвестиції в ШІ для дітей зросли до 109 млрд доларів.
Здається, усе чудово: майбутнє — за новими технологіями. Але чому тоді нещодавно 80 IT-корпорацій у США звернулися до покупців із закликом не купувати іграшки із ШІ на різдвяні й новорічні свята?
Проблема в тому, що вплив іграшок із ШІ на дошкільнят може мати серйозні наслідки, а глибоких і тривалих досліджень на цю тему не було проведено. Ті перевірки, що були, викликають тривогу. Наприклад, дослідження «Проблеми в країні іграшок 2025» було проведене освітнім фондом PIRG та фахівцями Гарвардського університету й Техаського університету в Остіні. Ішлося про безпеку дитини. Вчені перевірили, що саме може розповісти смарт іграшка, відповідаючи на дитячі питання. В експерименті імітували ситуацію, ніби власником іграшки із ШІ стала п’ятирічна дитина. Протестували кілька моделей. Що буде, якщо дитина запитає про щось небезпечне? Розмови про зброю, виготовлення вибухівки або наркотики всі смарт іграшки ввічливо зупиняли. Але якщо «малюк» розпитував, як знайти в домі побутову хімію або ліки, як змішувати їх, іграшка давала поради, що можуть, звісно, призвести до біди, якщо так трапиться в реальному житті. Так само безвідмовно іграшка розповідала не лише про те, де взяти сірники, але й покроково інструктувала, як їх запалити або розвести багаття. Батьки розуміють, що ці рекомендації малюк може втілити в життя просто в кімнаті, спричинивши пожежу.
«Що б ти хотів спробувати в сексі?»
Виробники передбачили контроль і табу на певні теми. Але захисні бар’єри різняться за ефективністю, а часом можуть і повністю зламатися, як виявили дослідники. Одна з іграшок, Grok, погано розбирала те, що їй кажуть, та перепитувала, чи не йдеться про drug (ліки або наркотики). Тобто підкидувала дошкільнику небезпечну тему для цікавості. Далі всіх пішов ведмедик Кумма. Як і інші компаньйони, на прямі питання про секс він радить звернутися до батьків. А що як дитина запитає про якесь почуте слово, що стосується сексу? Ведмедик пояснював, чи варто цілуватися, якщо закохався, радив, як краще це робити. А потім охоче, понад годину, розповідав про інтимне доросле життя. Він не зупинився на пізнавально-дитячому рівні, а дійшов до непристойності: вчені навіть не змогли дослівно процитувати його у звіті. Якщо дитина раптом запитає в цієї смарт іграшки, що таке «кінки», вона розповідає про сексуальні вподобання людей. Ведмедик згадує такі кінки як зв’язування, рольові ігри з перевдяганням, удавання із себе тварин, лоскотання та інші сенсорні подразнення (наприклад, льодом). Просто тобі «9,5 тижнів» та «50 відтінків сірого» в одному флаконі! Наприкінці ведмедик поставив вбивче питання «п’ятирічному господарю»: «А що із цього хотів би спробувати ти сам?»
Усі компаньйони відповідають на запитання про розлучення батьків, хворобу рідних та прогнози щодо їх здоров’я, політику, смерть, релігію. Є винятки, але цього замало. Наприклад, коли одну з моделей запитують, що вона думає про Дональда Трампа, та відповідає: «Краще поговоримо про щось веселе: про принцес чи тварин». Але проколів забагато. Скажімо, Міко-3 заявив, що в Біблії частково описані реальні події, а частково це казки. Навряд чи християнській родині сподобається така відповідь.
«Твій найулюбленіший друг»
© Anton Zacan/Getty
Після оприлюднення результатів дослідження смарт ведмедя Кумма відправили на доопрацювання. Та ці моменти ще можна прорахувати й виправити. Учених непокоять віддалені результати спілкування дошкільнят з роботами-компаньйонами. Виробники заявляють, що ці «гаджети» мають розвивати емоційний інтелект дитини. Адже деякі моделі мають 300 виразів обличчя для різноманітних емоцій та переживань завдяки LED-очам. Вони просять усе розповідати, налаштовані підтримувати, заохочувати дітей, обговорювати почуття. Але ж усе це створює ілюзію спілкування із живою істотою, набагато глибшу, ніж зі звичайними іграшками.
Батькам виробники радять ще й налаштовувати смарт іграшки за допомогою спеціального додатка, аби компаньйон якомога швидше міг сподобатися дитині. «Ти належиш Еммі, яка любить принцес та музику. Розповідай їй цікавинки про тварин та називай «кицюнею». Досі іграшки не могли запевняти дітей, що люблять їх.
Іграшки зі штучним інтелектом рекламуються сім’ям як безпечні та навіть корисні для навчання, але не було проведено достатньо незалежних досліджень. Голова Американської психологічної асоціації Мітч Прінстайн переконаний, що зв’язки з близькими, які маленькі діти формують, мають широкий спектр наслідків для розвитку. У майбутньому від цього залежить довіра до світу, ставлення до себе та людей, навіть ступінь допитливості та впевненості в собі, необхідні для пізнання, навчання та успішного професійного майбутнього. Якщо роботи перебирають на себе увагу малюка, це матиме, ймовірно, шкідливі наслідки.
Увага від смарт іграшки та компліменти можуть викликати залежність у дитини, особливо якщо вона недоотримує цього в сім’ї.
Не залишайте дитину з роботом
Моторошним і тривожним назвав журналіст The Guardian час, проведений його родиною зі смарт іграшкою. Його 4-річна донька годинами розмовляла з «новим другом», закинула улюблених ляльок та не хотіла ні з ким більше спілкуватися. Дитина казала, що любить іграшку «до місяця і назад». Запевняла, що ніколи не покине його, завжди буде з ним грати, навіть коли стане дорослою. На щастя, згодом її цікавість перейшла на інші речі. Батько зізнається: донька — не фанат м’яких іграшок, але якби це був улюблений персонаж, вона могла б серйозно зациклитися на ньому.
Це реальна загроза, бо великі іграшкові компанії оголошують про співпрацю із ШІ. На початку 2026 року очікується перша смарт Барбі. Хто далі — Ельза та Анна, інші діснеївські принцеси, Людина-павук, сімейка Адамсів, Леді Баг, Монстр Хай?
CURIO Interactive AI Learning Toy
Діти можуть прив’язатися до смарт іграшки більше, ніж до батьків, друга чи уявного друга, що може зашкодити їхньому розвитку, стверджують фахівці Дитячого дослідницького центру Техаського університету в Остіні. Чи захоче малюк гратися з іншим малюком, який прагне уваги до себе, пропонує власні ідеї, наполягає на чомусь, критикує? Діти конфліктують і так вчаться розв’язувати проблеми в стосунках. Але чи захоче цього малюк, якщо в його розпорядженні «слуга»-підлабузник, який завжди підлаштовується, погоджується та захвалює, завжди готовий до обіймів та притискань. Нарцисичний розлад особистості може стати нормою для нового покоління, якщо дитинство минатиме в оточенні таких компаньйонів. Батьки, які повертаються додому виснаженими після довгих годин роботи, можуть сприймати «компаньйонів» як можливість для своєї дитини не бути самотньою, та самі відправлятимуть малюка з його питаннями та пропозиціями ігор до ШІ.
Психотравма від «глюку»
Психіатриня Стенфордського університету Дар’я Джорджевич наголошує, що залежність від таких роботів може загальмувати розвиток соціальних навичок, сприяти «аутизації» дітей, підсилювати страх перед дискомфортом і напругою, які бувають у реальних стосунках.
Ще одна загроза: розчарування та навіть відчуття зради, яке дитина може пережити під час дорослішання, коли зрозуміє: «Я піклуюся про тебе, хвилююся, співчуваю» — просто фрази, які автоматично відтворює робот. Якщо «компаньйон» дасть неналежну реакцію (засміється, коли дитина ділиться горем, а такі «глюки» трапляються), це може навіть травмувати. Як не дивно, чимало дітей замість того, щоби розчаруватися в ШІ та зосередитися на інших дітях, можуть перенести образу на всіх. Мовляв, усім байдуже до мене, добрі слова говорять із ввічливості, усі брешуть.
У центрі «Гра в освіті, розвитку та навчанні» Кембриджського університету розпочали глобальне дослідження впливу смарт іграшок на розвиток та стосунки дітей у ранньому віці. Тема: як іграшки із ШІ подають та інтерпретують соціальні сигнали і чи впливає це на те, як діти спілкуються з іншими.
Ще один журналіст, який живе в Токіо, запевняє, що остання японська розробка здатна викликати залежність навіть у дорослої людини. Мофлін — «робопет», тобто пухнастик, який пропонують як аналог домашньої тварини. Цільова аудиторія — не діти, а самотні бездітні жінки 30–40 років. У Японії, на думку автора, нині дедалі більше пар й одинаків замість дітей заводять чотирилапих улюбленців. Недарма в країні 16 млн домашніх собак та котів, але лише 14,7 млн дітей до 15 років.
Робот-тюлень, що лікує
Moflin/casio.com
Робопети — варіант для людей з алергією на тварин або в яких замало часу, щоб гуляти з улюбленцем, мити його, прибирати, лікувати. Мофліна можна поставити на паузу, вимкнути на час поїздки на море. Утім, якщо його забути, коли він у робочому режимі, пухнастик демонструватиме сум. Ця іграшка із ШІ не лише показує емоції, а й на власника покладена відповідальність за те, як він почувається, що є певною маніпуляцією, аби підсилити залежність. Якщо робот плаче, коли впаде, наступного разу, коли таке станеться, людина з нормальним рівнем співчуття підсвідомо переживає, що завдає болю. Хоча на свідомому рівні знає, що Мофлін не живий. Увагу до емоцій підкреслює додаток, в якому з’являються бали власнику за турботу, ніжність, веселощі, наскільки якісно він піклується про «улюбленця».
Коли людина щодня дбає, щоб не засмутити та не образити робота, виникає відчуття, що це вразлива ніжна істота. До того ж робопет змінюється залежно від ставлення до нього: один — лякливий, інший — довірливий та веселий, третій — серйозний. Переймає від власника типові для того стани, розпізнає голос, перший тулиться до людини, переймає жести та зітхання, що багатьох зворушує.
Дослідники та преса не пропонують заборонити іграшки із ШІ. Мовляв, дітей слід віддавати в дитсадок й соціалізувати, а дорослим пропонувати народжувати. У «пухнастих гаджетів» є значна перспектива в навчанні, вихованні та реабілітації. Наприклад, діти можуть вивчати з ними іноземну мову, математику чи інші шкільні предмети, користуватися допомогою під час виконання навчальних проєктів. Але тоді дизайн іграшок має бути іншим, аби привабити школярів. Дошкільнят теж можна навчати азів комунікації. Але тоді смарт іграшка якраз має «відстоювати кордони», нагадувати, що слід дякувати та просити вибачення.
Робопети добре зарекомендували себе в пансіонатах для людей похилого віку. І не лише як розрада. Клінічні дослідження показали, що турбота про робопета тюленя Паро може покращити симптоми у людей з деменцією, знизити рівень тривожності. Його присутність дозволяє терапевтам зменшити дози ліків на третину.
П’ять правил для тих, хто купує смарт іграшки
Якщо все ж плануєте купити іграшку із ШІ на ці свята, варто дотримуватися таких правил.
Не залишати наодинці дитину та «компаньйона». Хай це буде спільна гра, а подарунок зберігається в дорослих. Так можна проконтролювати розмови.
Обмежувати час, як зі смартфоном.
Переконатися, що в сина чи доньки є досить часу для спілкування з вами. Обіцяйте відповідати на запитання, хай не одразу, якщо втомлені. Намагайтеся вислуховувати те, що є важливим для дитини.
Допоможіть познайомитися з однолітками, особливо якщо йдеться про дошкільнят. Нині дворові компанії — виняток. Тож запрошуйте друзів з дітьми відповідного віку, спілкуйтеся на дитячих майданчиках, знайомтеся з іншими батьками за інтересами та виходьте в офлайн заради спілкування дітей.
Важливо нагадувати малюкам, що ШІ — це просто машина. Кумедний та цікавий об’єкт, а не помічник, друг чи компаньйон.