Вихід фільму “Юрик” сколихнув всю громаду Маріуполя. Ті, хто вижив в блокадному місті, наголошують на брехні, яку автори проєкту позиціонують як реальні події. Окрім того, що генеральна продюсерка Вікторія Горенштейн заборонила залишати дописи під своєю публікацією про фільм, її колежанка Тетяна Куц звинуватила маріупольців у війні.
Вчора Тетяна виклала пост із так званими вибаченнями, та для маріупольців цей допис став черговою відпискою. “Юрик” залишається неправдивим фільмом, вихід якого був, скоріш за все, інструментом для відбілювання ОБСЄ. Саме ця організація, за сюжетом, організовувала евакуацію місцевих. Тепер маріупольська громада розпочала боротьбу за зняття фільму з прокату.
Звинувачення у війні
Після виходу фільму, ті, хто пережив блокаду Маріуполя, наголосили на спотворенні подій, які відбувалися у лютому-березні 2022 у їхньому місті. За сюжетом, були облаштовані підвальні приміщення, містом ловив зв’язок, а місія ОБСЄ повідомляла про “зелені коридори” та евакуацію. Про брехню, яку автори проєкту “Юрик” показали у фільмі, маріупольці почали писати коментарі під дописом генеральної продюсерки Вікторії Горенштейн. Спочатку та видаляла дописи, блокувала коментаторів у мережі. Згодом продюсерка взагалі заборонила залишати коментарі під своєю публікацією, а нині взагалі закрила свій профіль.
Та ще більше зачепив маріупольців коментар однієї з учасниць проєкту Тетяни Куц. Та звинуватила жителів Маріуполя у початку війни: “Маріупольці пішли на референдум і проголосували за рф. Тепер рф вбиває не тільки маріупольців, але ми за вас б’ємось теж”.
Шквал обурення цей коментар викликав серед жителів маріупольської громади. Зокрема, маріуполець Євген Сосновський, який прожив у блокадному місті 65 днів, написав, що після такого коментаря правди від фільму не варто було очікувати взагалі.
“Не в перший раз чую подібні заяви на адресу маріупольців, які змогли вибратись з оточеного, а потім і окупованого рашистами міста. Але чи мала моральне право людина з такими поглядами знімати фільм про Маріуполь? Питання більше риторичне, тому що відповідь на нього очевидна. І очевидним вийшов результат… На жаль”
Сотні маріупольців почали вимагати від пані Куц, як мінімум, вибачень. І вчора їх отримали.
“Вчора я припустилася помилки, відреагувавши в некоректній формі на коментарі людей, яким не сподобався фільм “Юрик”… Але емоції взяли верх… В будь-якому разі, це було неприпустимо. Тому я хочу вибачитися перед усіма маріупольцями за свій коментар. Я сформувала думку в пориві гніву, чим образила не лише свою співрозмовницю, але й вас усіх, за що й отримала справедливу критику. Мені боляче і неприємно. Я в жодному разі не хотіла знецінити ваш біль та шукати винних в цій війні серед українців”.
Та чи прийняли ці вибачення маріупольці — ті, які знають правду про виживання в блокаді та те, яким було їхнє життя на лінії розмежування багато років? Відповідь очевидна — ні.
Під публікацією із вибаченнями вони почали писати, що не вірять в щирість її слів. Зокрема, маріупольчанка Оксана Шведкіна наголосила, що прощення очікувати не слід.
“Я Вас не вибачаю! В 2014 році ми, цівільні, стояли ланцюгом перед російськими танками… а Ви де були? Коли пів Маріуполя годувала та одягала нашу босу, голодну Армію. Де Ви були? Коли діти із дитячого будинку “Пілігрим” з капеланом Мохненком рили окопи. То йдіть за руським кораблем з вашим “Юриком” і Вашими гнилими амбіціями”.
Валентина Тіщенко вважає, що те, який коментар залишила Тетяна Куц, демонструє її справжнє ставлення до маріупольців.
“Це не емоції, це ваше відношення до маріупольців, до людей, у яких не було ніяких шансів вижити тоді в місті! Який сором знімати таке проплачене кіно, та наживатись на смертях українців!”.
Аліна Ліонга вважає, що коментар Куц став хайпом на горі маріупольців.
“Це просто гнилі слова. Ви хайпуєте на горі пів мільйонного міста (до війни), будуєте кар’єру на чужому горі, а потім берете і висираєтесь на людей, які не винні у війні і не відповідальні за дії підоРосії”.
Окремо відреагувала й маріупольська продюсерка та волонтерка Ірина Прудкова. Вона наголосила на тому, що саме завдяки жителям Донбасу вдавалося стримувати росію протягом 8 років.
“Завдяки Донбасу війна 8 років не йшла далі по країні до вас. А заразом зацікавте свій мозок інфою: скільки хлопців та дівчат з Донеччині воюють з 14-го року, та скільки з них загинуло”.
Реакція українців
Українська продюсерка Ірина Вратарьова зазначає, що вихід фільму “Юрик” показав, що нині не всі знаходяться в єдиному інформаційному полі.
“Історія, яка обурила маріупольців, свідчить про те, що не всі ми в єдиному інформаційному полі. Я не знаю, чому. Це і наша відповідальність. Особливо тих, хто робить важливе: розповідає світові про злочини росії в Україні”.
За її словами, кожен художній фільм зараз так само інформаційна зброя.
“Є очевидним, що художні фільми про війну мають враховувати почуття тих, хто переживав ці травмуючі події. Неможна спотворювати реальність саме через нерозуміння фактів. Буржуйки якісь, евакуації ОБСЄ, яких не було — все це просто ляпаси для людей, які бачили все на власні очі”.
Захисник Маріуполя – азовець Давид “Хімік” Касаткін, в коментарях виданню “Букви” наголосив:
“Коли росіяни знищували будівлі, у яких були люди, та ці люди були завалені у підвалах та кричали, щоб їх витягнули, ОБСЄ їх не рятувало, їх рятували “азовці” та інші військові підрозділи. Коли люди голодували, їм приносили їжу “азовці” та інші військові, коли люди шукали укриття, їх ховали “азовці” та інші військові. Цьому всьому є відеодокази. А хто вважає навпаки, то скажіть мені це в обличчя”.
Вимога — зняти фільм з прокату
Вчора Президент Маріупольського телебачення, волонтер та громадський діяч Микола Осиченко провів прямий ефір з маріупольцями, де обговорив фільм “Юрик”. Туди приєдналися понад тисячі активних громадян. Вихід фільму Микола назвав спробою відбілити роботу ОБСЄ.
Скрин з прямого ефіру
“Ви відбілюєте репутацію ОБСЄ. Цей фільм побачать іноземці. Наразі він в прокаті в Естонії. І вони будуть думати, що було все ось так. Якось люди самі виїхали, їх ОБСЄ вивезло, але ж там були і свічки, і хлібушок, і водичка. Все там було. Але насправді у Маріуполі нічого не було. Там було пекло. Там було суцільне пекло, смерть…”.
Одноголосно учасники ефіру вирішили зробити все, аби фільм “Юрик” зняли з прокату.
Зокрема, маріупольська журналістка Наталія Дєдова на своїй сторінці анонсувала запуск флешмобу.
“Друзі! Запускаємо флеш-моб із вимогою зняти з прокату це кіно. Прошу, будь ласка, запишіть невеличке відео або напишіть пост. Заявіть про свою публічну позицію.І опублікуйте в своїх соцмережах через #юрик”.
Крім того, було принйято рішення підготувати відповідну петицію. Її вже подала маріупольська волонтерка Марина Пугачова.
“Петицію створила. Як тільки матиме офіційний статус — повідомлю”.
Крім того, депутат Дмитро Забавін подав листа до Ради національної безпеки.
“Таке суттєве викривлення реальних подій демонструє нібито гуманність окупантів, якої насправді не було. Окупанти влаштували справжній геноцид. Вважаю, що РНБО повинно звернути увагу на ці факти та вжити законні заходи щодо захисту основ національної безпеки і оборони”.
Він надіслав депутатське звернення щодо перевірки фільму, як такого, що може становити загрозу національній безпеці та обороні України.
