Головна Культура

Скандал з ветераном дивізії «Галичина»: Дуже прикро за нашу імпотентну тишу

Скандал з ветераном Ваффен-СС — це найкращий момент звернути увагу світу на те, що у Другій світовій для українців (і не тільки для українців) не було одного зла. Їх було два.

Понад 100 років відсутності Української держави в нас не було голосу говорити про свою історію «від першої особи». Відповідно світ сформулював погляд на нашу історію без нас, з активною допомогою росіян.

Через це, зокрема, маємо тепер купу головного болю зі стереотипами про нас по всьому світу. В 6-х з 6-ти країн ЄС, в яких я була цього року, є дискурс про українських неонаці на тому чи іншому рівні. І часто я помічаю, як замість того, щоб говорити про денацифікацію рашки, вестерни розглядають в лупу шеврони наших бригад і застерігають від «страшного» націоналізму.

Але тепер, маючи державу і можливість говорити гучно, ми свідомо обираємо мовчати. Скандал з ветераном Ваффен-СС — це найкращий момент звернути увагу світу на те, що у Другій світовій для українців (і не тільки для українців) не було одного зла. Їх було два.

Я вже не кажу, що варто було б розповісти реальну історію самого Ярослава Гуньки в Ваффен-СС, яка після року вишколу обмежилася протиповітряною обороною Мюнхена. Хоч поки я це пишу, його не звинувачують хіба в тому, що він — Гітлер.

Вже декілька днів світова преса обговорює українське чемпіонство з колаборанства з нацистами. І Росія тріумфує. Попри свого слона в кімнаті — російського СС (РОНА) і його участь в дикунському придушенні Варшавського повстання.

Історія з дивізією Ваффен-СС «Галичина» — чудова ілюстрація, перед яким вибором стояли українці, коли світ їх тупо не бачив, не визнавав і мав в одному місці всі Голодомори, розстріли і концтабори.

Я не розумію, чому мовчить наш Інститут національної пам’яті, наш МЗС, наш ОП. Мені дуже прикро за наші комунікації.

Точніше за цю імпотентну тишу.

Дарія Гірна, директорка Центру досліджень визвольного руху, журналістка

P.S. Після закінчення Другої світової війни, протягом років лунали звинувачення у скоєнні воєнних злочинів вояками дивізії, зокрема проти поляків та євреїв. На вимогу Фонду Візенталя та деяких членів парламенту Канади в 1986 році створили урядову комісію, відому як Комісія Дешена. Вона мала розслідувати факти переховування воєнних злочинців у Канаді, серед них також і колишніх вояків дивізії. Після вивчення архівних матеріалів і допиту свідків комісія у своєму офіційному рішенні від 1987 року визнала, що:

Не існувало доказів скоєння злочинів Дивізією «Галичина»;

Членство в дивізії не могло бути підставою для судового переслідування в Канаді;

Не існувало підстав для позбавлення громадянства чи переслідування ветеранів дивізії в Канаді.

Нюрнберзький процес, який тривав з 20 листопада 1945 до 1 жовтня 1946 року та розглядав військові злочини нацистів, також не знайшов доказів скоєння нею військових злочинів. Згадки про неї немає в обвинувальному акті і жоден вояк «Галичина» засуджений не був.

Вікіпедія