Ведучий Нового каналу пригадав перший рік повномасштабного вторгнення та дітей, які врятували його ментальне здоровʼя
На початку великої війни, коли тисячі українців опинилися без даху над головою, Фіма Константиновський обрав для себе допомогу сімʼям-переселенцям у дніпровському шелтері. Ведучий шоу Нового каналу «Вік на Вік» не лише закликав свою аудиторію до допомоги, а й сам став ініціатором добрих справ. Особливо тих, що стосуються дітей. Аби відволікти їх від жахіття навколо, Фіма ставав Людиною-павуком і Бетменом, водив у мотузкові парки й на ролердром, відвідував разом ярмарки та різні майстер-класи.
– Взагалі для мене, як і кожного українця, 2022-й минав дуже важко. Але тоді я був такий щасливий! Усвідомлював, що повномасштабна війна триває, проте в шелтері почувався таким корисним, як ніколи раніше. Спочатку в Instagram організував збори на вікна, двері, загальний ремонт. До речі, тоді й зрозумів, навіщо популярність та аудиторія, яку можна направити в потрібне русло, – каже Фіма Константиновський в YouTube-проекті SPIU Podcast. – Пригадую, як на першій зустрічі з мешканцями шелтера сказав: «Для мене це як голлівудський фільм, у якому наша будівля в результаті стане крутою. І ви почуватиметеся тут, як удома». З часом так і сталося, хоча ще є моменти, які можна поліпшити.
Коли закрили першочергові потреби, Фіма почав займатися дітьми. Основною метою вважав те, що їх потрібно соціалізувати та познайомити одне з одним, аби вони знайшли друзів.
– Тому увесь 2022-й провів у Дніпрі, живучи шелтером і займаючись ним щодня. Приїжджав на зйомки до Києва максимум на два-три дні, аж поки 31 грудня (2022 року, – прим. ред.) остаточно не переїхав до столиці. Зараз через зайнятість менше відвідую дітей у шелтері, і мені за це соромно. Але завжди приїжджаю до них, коли співпадає робота в Дніпрі або ж зʼявляються вільні дні. Тож можна сказати, що в шелтері я став таким собі батьком на день чи вихідні (усміхається).
Ведучий проектів Нового й досі опікується шелтером, приїжджає до діток за будь-якої нагоди та організовує різноманітні активності. Одна з найулюбленіших – нічні кіносеанси.
– Ще тоді, коли вперше приїхав до шелтера, в актовій залі стояло безліч ліжок. Згодом, коли розселили всіх по готових кімнатах, у залі почали влаштовувати кіноночівлю. І досі робимо це час від часу. Відбувається так: усі збирають свої матраци і готують проектор, на якому дивимося фільми. Потім я зриваю голос, бо ніхто ж не хоче спати. І розумію, що в цей момент йду на угоду з дияволом (усміхається). Адже прошу дітей поводитися тихіше, вони погоджуються. Однак усі розуміють, що цій розмові ціна копійка.
