Стоїцизм має неминущу привабливість в наших колах, бо це – природня складова світогляду Nаціоналістів.
Ця філософія має певний витончений фаталізм – почуття, що все таке, яким є, і що мало що з цього можна контролювати. Ця мудрість приводить до найвідомішої характеристики стоїків, яке сьогодні перекладають як “апатія”. Це не беземоційність у значенні, в якому ми вживаємо це слово тепер (хоча, вочевидь, наше слово від нього походить). Те, що в Nаціоналіста може здатись пасивністю чи байдужістю, є насправді вмілим поєднанням мудрості та смирення. Його не хвилює ні бідність, ні жорстокість, тому що він не очікує, що цих явищ не має існувати.
Це не значить, що він не буде, як і належить порядному громадянину, працювати задля викорінення бідності та зупиняти жорстокість. Але його діяльність із цього погляду радше тяжітиме до тихих, особистих актів анонімної благодійності й персональної доброти, ніж до публічних виявів любові.
Він визнає важливу відмінність між людиною публічною й приватною. Усі ми відчуваємо, що існує різниця між двома сферами, публічною і приватною, правда? Чого часто бракує, так це належної стоїчної поваги до дійсності. Бракує визнання, що дві сфери хоч і близько пов’язані, але відмінні, і що по-різному поводитися в кожній з них не є лицемірством.
І ще пару слів про опір Злу.
В інтелектуальних колах сучасного Заходу (переважно ліволіберальних) побутує думка, що опір грабіжнику в кращому разі є необхідним злом.
Це єресь! Спротив злу застосуванням сили, необхідної, щоб його зупинити, насправді є безперечним благом.
Якщо розбійника схопити, заарештувати, притягти до відповідальності й засудити, він перестає бути загрозою для інших. Тож насилля, застосоване для його зупинки, не тільки справедливе, але є актом люблячої турботи. Не обов’язково до злочинця, а до його потенційних жертв.
“Доброта до винних є жорстокістю до невинних,” – Адам Сміт.
Шкода, що Європейська цивілізація вже забула цю елементарну істину й толерує існування не просто злочинців, а цілої країни-терориста.
Разом з тим безперечним благом є те, що ми, українці, не обтяжені рожевими ілюзіями сучасних європейців й здатні дати достойну відсіч одвічному ворогу.
Стоїчно, героїчно, епічно.
Вступай до Центурії – новітньої Організації Українських Nаціоналістів!