Батько загинув в автівці через обстріл у Харкові, син – під час оборони Київщини, коли супроводжував іноземців. Так у березні 2022 року Світлана Кравченко з Харківщини втратила двох найрідніших чоловіків. Син Микола – легендарний Крук – був співзасновником і ідеологом Азовського руху, батько Сергій працював архітектором, а на початку повномасштабного вторгнення вступив до Сил оборони. Де Світлана їх поховала і як переживає втрату рідних?
Яким був Микола Кравченко з “Азову”: спогади мами
Світлана Кравченко у травні вперше прогулялася колишньою вулицею Фонвізіна в Харкові. У кінці квітня її перейменували на честь сина жінки — загиблого “азовця” Миколи Кравченка.
“Приємно, що про мого сина не забули, що його згадують. Він для нашого Харкова багато зробив”, — каже Світлана.
“Погляди із самого малку одні — він патріот, він українець. І тільки вільна Україна. Ніяких союзів.”
Світлана Кравченко на колишній вулиці Фонвізіна у Харкові, травень 2024 року. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
“Микола народився у Люботині й закінчив вісім класів. У дев’ятому класі він пішов у Харкові в юридичний ліцей при університеті МВС. Закінчив він його із золотою медаллю й вступив до університету МВС, на факультет економбезпеки. Він здобув там вищу юридичну й економічну освіту. Потім він три роки працював у МВС, здобув звання старшого лейтенанта й звільнився зі служби. Далі син пішов працювати в адміністрацію Харківського району, але пробував там недовго, бо вже починав займатися політичною діяльністю”, — говорить Світлана Кравченко.
Микола Кравченко. Світлана Кравченко
Микола Кравченко з побратимами протистояв владі Віктора Януковича, брав участь у Революції Гідності.
“Вони були проти тоді чинної влади, яка повністю здавала Україну Росії. Настрій тоді був такий — возз’єднання. Патріоти, і серед них Микола, знаючи історію, боролися за вільну Україну”, — говорить мати.
Микола Кравченко. Світлана Кравченко
Микола Кравченко воював з 2014 року. В “Азові” займався кадровою роботою.
“Усі хлопці до одного проходили через нього. У нього була чуйка на патріотизм у людині. З кожним із них він проводив співбесіди. Він запровадив першим у всій Україні читання Молитви українського націоналіста. Зараз вона є всюди”, — говорить Світлана Кравченко.
Поліг Микола під час оборони Київщини на початку повномасштабного вторгнення.
“Півтора року не було дня, щоб ми не плакали. Усі — я, мама, дочка, дружина. Усі плакали, постійно.”
В останні хвилини життя чоловіка була поруч з ним
За два тижні до загибелі Миколи загинув його батько Сергій Кравченко. Після початку повномасштабного вторгнення 61-річний Сергій приєднався до загону розвідників у Силах оборони. Світлана каже, 1 березня 2022 року разом із Сергієм вона вижила після удару по будівлі обладміністрації. Пізніше того дня подружжя потрапило під обстріл на перехресті у середмісті.
Світлана Кравченко на перехресті, де вони з чоловіком у березні 2022 року потрапили під обстріл, травень 2024 року. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
“Тільки ми зупинилися — удар, і я повністю втратила свідомість. А потім, коли я прийшла до тями, побачила, що чоловік мене закрив. Влучання було йому в голову. Я сіла, обійняла його в останні хвилини”, — згадує Світлана Кравченко.
Сергій Кравченко. Світлана Кравченко
Того дня Сергій мав забирати в Києві свій диплом доктора наук з державного управління, але чоловік залишився боронити Харків, говорить Світлана.
“Навіть не було думки, щоб їхати кудись, щоб отримати диплом. У нас війна, ми на війні.”
“Тепер я сама”: як Світлана Кравченко переживає загибель чоловіка і сина
Майже 10 років Світланин чоловік працював головним архітектором свого рідного міста Люботина під Харковом. Тут на кладовищі його й поховали — на надгробку Сергій зображений із сином Миколою.
Світлана Кравченко на кладовищі у Люботині, травень 2024 року. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Світлана каже, прах сина побратими зберігають у Києві, але його частину — у капсулі — Світлана поховала разом із чоловіком.
“Дуже важко. Я приходжу додому й кажу: “Сергію, я прийшла”. Навіть якщо щось елементарне — я сама. Я на цей момент сама. У нас будь-які рішення ухвалювалися спільно, ми все обговорювали, а тепер я повинна вирішувати сама”, — каже жінка.
Нині Світлана з мамою живе в Хорватії, в Україну приїжджає провідати рідних. Каже, повернеться на Харківщину, ближче до сина і чоловіка, коли поменшає обстрілів.
Марія Солодовнік, Дмитро Гребінник, Суспільне Харків
