Актор серіалів «Зв’язок» та «Голова» (Новий канал) розповів, завдяки чому український театр став дуже популярним
Театр – це вічне мистецтво, якому вже тисячі років. А от соцмережі в нашому житті з’явилися зовсім нещодавно. Але, схоже, що саме завдяки їм театр отримав такий шалений сплеск інтересу українців. TikTok та Instagram заполонили відео з вистав, глядацькі зали переповнені, а коли театр анонсує додаткову дату постановки, люди займають чергу до кас з 5-ї години ранку. Олександр Рудинський – актор театру та кіно – впевнений: саме завдяки соцмережам нова аудиторія зацікавлюється театральним мистецтвом.
– Останнім часом маємо величезний попит на вистави. Зараз у репертуарі театру ім. Франка є багато постановок, квитки на які розлітаються за лічені години. Наприклад, на мою улюблену виставу режисера Івана Уривського «Безталанна», хоча її грають вже близько чотирьох років. Вона не нова, але квитки розкуповують, щойно вони з’являються у продажу, – розповідає Олександр в YouTube-шоу «Екзамен. Нова реальність». – Я думаю, що в цьому величезна заслуга TikTok. Бо молодь, яка зараз почала активно ходити до театру, хоче ділитися тим, що бачить. Це вже мода: зняти, показати й сказати: «Дивіться, я був на цій виставі, я це бачив наживо». А потім у нас аншлаги, бо підписники, які довіряють смаку цієї людини, також мріють побачити розрекламовану в соцмережах виставу.
Соцмережі справді стали рушійною силою театральної лихоманки. Олександр Рудинський пересвідчився у цьому особисто.
– Я вирішив вказати на своїй сторінці в Instagram дати вистав, коли буду грати. Бо в нас залучені два склади акторів, ми весь час міняємося. Опублікував монолог з «Калігули», і він якимось чином потрапив у рекомендації соцмережі. Театральний монолог з вистави набрав тисячі лайків та півмільйона переглядів. Соцмережі – це найкрутіші маркетингові платформи зараз. Уміючи ними користуватися, можна продати будь-що.
Під час війни театр став справжньою арттерапією для суспільства. Українці шукають розради та натхнення, адже дивлячись виставу, можна відволіктися від складної реальності.
– У глядацькій залі театру ви отримуєте емоції. І в цей момент поряд із вами таку енергію отримують ще 800 людей. Якщо є якась реакція на те, що відбувається на сцені, вона стає спільною, відбувається суспільна синергія. Нещодавно я замислився: «Цікаво, а є артист в Україні, який може зібрати глядацьку залу так швидко, як, наприклад, вистава «Конотопська відьма»? Це не зарозуміла думка, але мені все життя казали, що театр – лише для 3% населення. А зараз це тренд. Раніше студенти-театрали вчилися для того, щоб зіграти якусь роль у кіно, щоб їх показала по телевізору. Тепер інше покоління. І мені приємно, що я його частина.
