Щотижня Новий канал ділиться щемливими спогадами українців, які під час великої війни виїхали з України. Сьогодні розповідаємо про дівчинку, чия історія не залишить вас байдужими
100 українців, які знялися у «Полі», – це не звичайні учасники, які прийшли на шоу заради розваги та виграшу в розмірі 400 тисяч гривень. Більшість із них рятувалися з окупації, виїжджали з-під обстрілів або ж проходили курс реабілітації за кордоном. Сьогодні ми ділимося історією 16-річної Юстини Коваленко, яка підкорила ведучого Нового каналу Фіму Константиновського впевненістю, сміливістю й бажанням перемогти. 24 лютого 2022 року дівчинка прокинулась у порожній квартирі: її тато знаходився під Бучею на Київщині, мама – після операції в Туреччині, а бабуся з 5-річною сестрою були в Харкові. За лаштунками зйомок наймолодша учасниця поділилася спогадами про довгі тижні без рідних.
– Я народилася в Києві. Через шість років переїхала до Харкова, де й почала займатися художньою гімнастикою. А коли мені було 12, повернулася до столиці. Однак продовжила тренування. Зараз я кандидатка в майстри спорту з художньої гімнастики. Та через війну довелося покинути школу і заняття, – ділиться Юстина Коваленко. – Чітко памʼятаю початок війни, який я зустріла в Києві. 23 лютого (2022 року, – прим. ред.) тато зателефонував і сказав, що не зможе забрати з тренування. І додав: «Я поїду в справах у Ворзель (недалеко від Бучі, що на Київщині, – прим. ред.), переночую там. Заберу тебе завтра після занять». Лягла спати, але чомусь мені було неспокійно. Прокинулася близько 6:00, глянула в телефон, а мені прийшло багато повідомлень від друзів: «Ми любимо тебе. Прощавай». Нічого не розуміла, поки подруга не відписала: «Ну, що таке? Війна почалася».
Дівчинку накрили страх і паніка. І тоді вона почала телефонувати мамі й просити її, аби та залишалася в Туреччині.
– Благала її: «Матусю, не повертайся. У нас все нормально». А за номером тата лише лунало: «Абонент знаходиться поза зоною досяжності». Коли додзвонилася, він заспокоював мене: «Я під Бучею, вже через годинку буду вдома, а ти поки що збирай речі». Потім мама сказала, що мене забере хрещений. У мене був чорний рюкзак, у який поклала лише спідню білизну. А ще забрала сирники (усміхається). Не могла взяти ні паспорт, ні гроші, ні прикраси, бо це все було заховано в сейфі, від якого не мала ключа, – пригадує учасниця «Поля». – Того дня тато так і не зміг виїхати з Бучі, звʼязок із ним зник. Згодом зрозуміли, що він знаходиться в окупації. Коли в столиці стало небезпечніше, лунали вибухи, я з родиною хрещеного виїхала на Житомирщину. Ми просиділи в селі два-три тижні, після чого вони вирішили тікати в Німеччину. А я залишилася з хрещеним без батьків і документів.
Згодом бабуся з сестрою рятувалися з Харкова до Вінниччини, куди хрещений відвіз і Юстину. Після зустрічі з близькими вирішили їхати до родички батька, яка мешкала у Львові, та чекати там маму.
– Пізніше ми побачилися всією сімʼєю, але не вистачало тата. Я дуже хвилювалася за нього. І навіть налаштовувала себе на погане: якщо б мені зателефонували і сказали, що його більше немає, я була б готова морально. Потім ми побачили в новинах, як проводили евакуацію на Київщині. Не передати словами, які ми були щасливі! Дивом додзвонилися до тата і благали приїхати, але він відмовився: «Серце підказує, що зараз не варто». Через кілька днів батько зібрав сусідів, у кого вже не було даху над головою, і таки виїхав, – каже Юстина.
Дівчинка з мамою, сестрою і бабусею виїхала до Нідерландів, де півроку прожили в нідерландській родині.
– Тут я знайшла підтримку та друзів, з якими можу спілкуватися. Згодом мама вирішила переїхати до Іспанії, але ми з бабусею відмовилися, – пояснює наймолодша учасниця «Поля». – До слова, після переїзду я продовжила тренування. Та коли почала ходити в інтернаціональну школу, стало важче: було велике навантаження, заняття лише англійською. Тому відклала художню гімнастику. Та нещодавно мені запропонували стати тренеркою діточок-нідерландців. Це ще той виклик для мене, бо я знаю лише англійську. Але водночас і крутий досвід, тому що так передаватиму знання, які отримала від найкращих тренерів України.
