День Святої Трійці вважається одним із найбільш шанованих християнських свят у церковному календарі: його урочисто відзначають як християни західного, так і східного обряду. Трійця, або ж П’ятидесятниця, відзначається на п’ятдесятий день після Великодня. Цьогоріч вона припадає на 23 червня.
В українській традиції Трійця є частиною Зелених свят. Вони тривають від 20 червня до Відання П’ятидесятниці 28 червня. До цього циклу також належать поминальна субота перед Трійцею та День Святого Духа 24 червня. На Зелені свята заведено прикрашати галузками дерев із зеленим листям домівки. За дохристиянськими віруваннями це листя допомагало душам родичів потрапити в домівку. Суспільне Культура розповідає про історію свята П’ятидесятниці та культ предків, пов’язаний із Зеленими святами.
Трійця — заснування церкви
Як розповідав митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, перед своїми смертними стражданнями Христос говорив учням: “Якщо я не постраждаю, не помру і не піду до Отця мого, то не прийде утішитель, Дух Святий, який вам про все нагадає і всього навчить”.
Після воскресіння Ісуса Христа на п’ятдесятий день апостоли, мати, жінки-мироносиці зібралися разом. В книзі Діянь святих апостолів описані події сходження Святого Духа. Раптово зчинився шум, вогонь зійшов з неба та в образі язиків полум’я осів на кожному, хто був на зустрічі. Всі присутні сповнилися Святим Духом.
На ці звуки відреагували люди, які в той час були в Єрусалимі, неподалік від гори, де це сталося. Апостоли вийшли й почали говорити про господні діяння на різних мовах, хоча до цього апостоли їх не знали. Апостол Павло закликав людей слідувати за Христом. Вважають, що того дня в Ісуса Христа увірувало 3000 чоловіків.
Пізніше апостоли пішли в різні краї, щоб проповідувати ідеї Ісуса Христа. За церковними переказами, на теренах сучасної України християнство проповідував апостол Андрій Первозванний.
Митрополит Черкаський і Чигиринський Владика Іоан розповів в інтерв’ю Суспільне Черкаси про походження свята Трійці. Він сказав, що вона має назву від трьох подоб Бога (Бога Отця, Бога Сина і Духа Святого).
Офіційно свято Трійці в церкві з’явилося у 381 році на II Вселенському соборі у Константинополі. Свято затвердили догматом про Трійцю.
Перед Трійцею в батьківську суботу християни вшановують пам’ять про померлих родичів. На Київщині, Поділлі й на Лівобережжі люди вірили, що душі померлих можуть потрапити на землю в Чистий четвер, на Зелені свята і на Спаса (Преображення Господнє).
В понеділок після Трійці святкують День Святого Духа. За новоюліанським календарем східного обряду свято Петра і Павла припадає на 29 червня в тижні, коли тривають Зелені свята, тож цього року Петрового посту не буде.
Протоієрей ПЦУ Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ Олександр Горай в коментарі для Суспільне Полтава радить мирянам в день Трійці не працювати:
“Краще присвятити цей день молитві та приділити час родині. А справи заплановані краще робити в інші дні. Бо свято Трійці — це важливий день”.
На Рівненщині на свято Трійці проводять тисячолітній обряд древлян
Водіння Куста є частиною Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Ритуал проводять жінки та дівчата, щоб накликати багатий врожай. Традицію зберегли учасниці народного ансамблю “Родина Чудіновичів” в селі Сварицевичі Сарненського району.
Водіння Куста в Рівному. Фото: Суспільне Рівне
Цим обрядом люди вшановували природу і предків. На Трійцю жінки чіпляли на дівчину листя, щоб вона виглядала як Куст. З Кустом жінки й дівчата ходили від хати до хати та співали обрядових пісень. Водіння Куста символізує вшанування природи й предків.
Фольклорне Тернопілля: Зелені свята
Свої традиції святкування Зелених свят є у селі Ридомиль Кременецького району. У 2005 році фільм про ці традиції зняли Раїса Заяць та Ірина Береза. Фільм доступний на Суспільне Медіатека.
Русалчин Великдень
У четвер перед Трійцею (20 червня) припадає Русалчин Великдень. Русалчин тиждень триватиме до кінця Зелених свят 28 червня.
У це язичницьке свято люди старалися не працювати, бо вірили, що якщо цього не робити, не шанувати русалок чи ходити в ліс, русалки можуть нашкодити. Також в часі Русалчиного тижня вважалося що не потрібно плавати в водоймах. Люди вірили, що ці створіння можуть залоскотати до смерті й люди потонуть в воді.
Режисер Іван Уривський поставив драматично-оперний етюд про Русалчин Великдень, прем’єра відбулася 20 червня. В основі постанови є лірико-фантастична опера композитора Миколи Леонтовича за казковим сюжетом Бориса Грінченка.
За сюжетом, напередодні Трійці, у Русалчин Великдень, козак бачить русалок на березі Дніпра. Помітивши чужинця, русалки хочуть затягти його під воду, але наймолодша рятує хлопця, танучи у променях ранкового сонця. Казка та реальність поєднуються, а кохання виявляється сильнішим за смерть.
Перший акт опери “На Русалчин Великдень” був опублікований у 1920-му. Микола Леонтович планував розширити твір до триактного, але вночі проти 23 січня 1921 композитор був убитий у батьківській хаті.
Головне зображення: Церква на Трійцю. УНІАН/Корпусенко Борис
