31 жовтня відзначають Всесвітній день міст. На честь цього зірки проектів Нового каналу дали кілька туристичних порад. Кожен з них розповів про улюблену локацію в рідному місті. Вийшов чудовий путівник нашою рідною Україною. Плануйте подорож!
Віталіна Біблів: місто Васильків:
– Васильків – місто мого дитинства. Я жила у військовому містечку, як принцеса в замку. Тому що без супроводу дорослих дітям не можна було виходити. Тоді воно здавалось мені неймовірно великим, а зараз приїжджаю, гуляю тими вуличками й розумію, що зовсім маленьке. Люблю сидіти біля мого першого будинку. Там є дитячий майданчик, тож я спостерігаю за дітками та пригадую, як ми бігали та грали в козаки-розбійники чи квача. Люблю ходити до озера, яке теж навіює спогади з дитинства. Влітку купались, а взимку катались на ковзанці і з`їжджали з гірок. Пам`ятаю, як сніг налипав на рейтузи, тому приходили додому завжди, як сніговики. Також люблю центр Василькова. Він невеликий, але красивий. Є місточок «Венеція», під яким протікає річка Стугна. А ще в моєму рідному місті височіють давні храми. Запрошую всіх погуляти невеличким, провінційним, але дуже атмосферним містом біля Києва! А ще Васильків називають столицею кабанчиків, тому що в нас найсмачніше сало. Тож приїздіть та скуштуйте!
Олена-Крістіна Лебідь, місто Херсон:
– Найулюбленіше місце в Херсоні – це морпорт. Там пройшло моє дитинство! Це була не лише ловля верховодки, а й найкрутіша розвага – кататися на тросах, коли швартувався великий корабель. Треба було зайди по пояс у воду, сісти на міцний металевий трос і чекати, коли він натягнеться та злетить вгору. І ти разом з ним! А потім з висоти шубовснутися у воду (сміється).
Антоніна Хижняк, місто Українка:
– Одне з моїх улюблених місць у рідній Українці – набережна. Приїжджаю туди просто посидіти, зібратися з думками. Я взагалі обожнюю будь-який відпочинок саме біля води. А ще одне місце, де я люблю проводити час, розташоване неподалік від Українки. Це на кручах Дніпра. Там є живописний обрив, і коли біля нього стоїш, здається, що ти десь на височині, а перед тобою море. До речі, там я проводила літню фотосесію. А ще інколи приїжджаємо туди з подругою, щоб просто випити кави, посидіти в тиші, подумати про щось своє. Для мене це момент тихого наповнення.
Ірина Гришак, міста Миколаїв та Київ:
– У мене немає конкретного улюбленого місця… Але точно можу сказати, що локації біля води – найкращі! Як у моєму рідному Миколаєві, так і в Києві. У Миколаєві це, звісно, моя дача, поряд із якою є річка. Але я не буду розповідати, як знайти цю прекрасну місцину (сміється). А в Києві – Оболонська набережна. Парк «Наталка» – місце, де можна і погуляти, і подумати, і покататись на серфі, і помедитувати, і позайматися спортом на свіжому повітрі, і поговорити з собою.
Олександр Сугак, місто Вінниця:
– У Вінниці, звідки я родом, є таке красиве місце – лісопарк. Це ніби ліс посеред міста. І я виріс поруч із ним. Одразу в памʼяті виринають дитячі спогади: саме там влітку я катався на велосипеді, взимку – на лижах чи санчатах. І от у цьому лісопарку знаходиться друга за висотою телевежа в Україні. Обожнюю це місце. Зараз я живу на Осокорках у Києві. І мені дуже прикро, що місцева влада не цінує схожі місця в столиці. Парки вирубуються й забудовуються багатоповерхівками. Це невимовний біль для мене. Адже потрібно берегти такі місця, аби діти могли вийти на природу й подихати свіжим повітрям у великих містах.
Дмитро Вівчарюк, місто Київ:
– З 2005-го по 2009 рік я навчався в Київському обласному училищі культури і мистецтв, що розташоване біля Києво-Печерської лаври. І був просто закоханий в це місце. Мені воно здається дуже енергетичним. А ще раніше любив гуляти нічним безлюдним Києвом і частенько відвідував парк Вічної Слави, Андріївський узвіз, схили Дніпра.
Марія Стопник, місто Тернопіль:
– У моєму рідному місті Тернопіль є парк Шевченка, а в ньому озеро та Острів Кохання посередині. Дуже його люблю! А ще подобається парк «Сопільче». Там є
красивий куточок, де живуть тваринки. Раджу відвідати ці дві локації!
