Відома українська акторка Антоніна Хижняк озвучила головних героїв у понад 250 фільмів. Вона подарувала голос багатьом світовим знаменитостям. Серед них – Лара Крофт та Жінка-кішка! Однак мало хто знає, що саме Тоня є офіційним голосом дубляжу англійської кінозірки Дейзі Рідлі («Зоряні війни», «Вбивство у східному експресі»), шведської акторки Алісії Вікандер («Розкрадачка гробниць: Лара Крофт») та австралійки Джозефін Ленґфорд («Після»).
– Документа з печаткою Paramount, де про це було б написано, немає (усміхається). Це взагалі ніде не вказано. Коли кажуть, що хтось є офіційним голосом, то це означає, що він затверджений студіями і звучить у ліцензованому дубляжі. Вже дуже багато років певні актори озвучують конкретних зірок, щоб не плутати українського глядача. Однак так буває не завжди, адже актор дубляжу може захворіти, виїхати чи взагалі змінити професію. Тоді пише хтось інший. Але студії переважно самі хочуть, щоб озвучували одні й ті самі, – пояснила Антоніна Хижняк Новому каналу.
Антоніна зазначила, що українські колективи дубляжу співпрацюють зі студіями-
мейджорами, такими як Disney чи Universal Pictures:
– Озвучуємо офіційно. Влаштовуємо прямий ефір, а мейджори бачать і затверджують те, що ми випускаємо. Часто студії влаштовують кастинги на фільми зі світовими зірками: відбирають певну кількість акторів на головну роль та прослуховують їх. Потім або ж сам режисер, або кіностудії вирішують, чий голос звучатиме краще. Було й таке, що Джеймс Кемерон (канадський кінорежисер, – прим. ред.) особисто прослуховував усі голоси в країнах, де дублювали його фільми.
Робота акторки дубляжу приносить їй неймовірне задоволення:
– Я навіть не можу пояснити, який це кайф – залізти комусь просто під шкіру, до рота. Адже потрібно звучати й дихати, як твій персонаж. Буває, що в нього гайморит, і ти теж викликаєш нежить.
Кілька років тому акторка намагалася змінити роботу:
– Дубляж допоміг мені не зневіритися в професії. В мене був дуже важкий період. Після університету я трошки попрацювала в театрі, а потім пішла звідти. Згодом почала думати про іншу роботу. Запропонували піти в агентство нерухомості, де потрібно було розказувати про квартири. Словом, не минуло й півтора дня, як я звідти пішла (усміхається). Тож без професії просто помру!
