Південний окружний військовий суд Російської Федерації виніс вироки українським захисникам, які в різні часи служили в полку “Азов”. Про це пише видання “Медиазона”. Підсудні отримали терміни ув’язнення від 13 до 23 років колонії суворого режиму. Одинадцятьом обвинуваченим вироки винесено заочно, оскільки вони вже повернулися в Україну в рамках обміну полоненими.
Кого з “азовців” засудили
Колегія суддів на чолі з Вʼячеславом Корсаковим призначила найсуворіші покарання для Олексія Смикова — його засудили на 23 роки, Ярослава Ждамарова, Олександра Мероченця, Микиту Тімоніна, Олександра Мухіна, Олега Тишкула та Артура Грецького засудили на 22 роки. Олександра Ірху та Артема Гребешкова засудили до 20 років, Анатолія Грицика — до 19, Олега Міжгородського — до 17, а Олега Жаркова — до 13 років позбавлення волі.
Усіх засуджених доставили до зали суду в кайданах. Під час оголошення вироку Олегу Жаркову стало зле — у нього заболів шлунок, йому викликали швидку допомогу.
Заочні вироки та жінки-полонені
Давиду Касаткіну та Дмитру Лабінському, які вже повернулися в Україну внаслідок обміну, заочно винесли вироки — по 23 роки колонії суворого режиму.
Дев’ятьом українським жінкам, які працювали військовими кухарками, також винесли заочні вироки. Олену Абрамову, Альону Бондарчук, Лілію Павріанідіс, Ніну Бондаренко, Ірину Могитич, Владиславу Майбороду та Марину Текін засудили до 13 років колонії, Лілію Руденко й Наталю Гольфінер — до 14 років. Усіх цих жінок звільнили з полону у вересні минулого року. Повідомляється, що восьмеро цих жінок працювали кухарками, ще одна була керівницею продовольчого складу до січня 2022 року.
Щодо загиблого в ростовському СІЗО Олександра Іщенка справу закрили, тож вирок йому не винесли. У російських документах, які передали разом із тілом загиблого, вказано, що “причина смерті не встановлена”. За словами заступника командира бригади “Азов” Святослава Паламара, Іщенко помер у російському полоні внаслідок тупої травми грудної клітини.
У чому звинуватили українських військовополонених
Обвинувачення проти українських полонених базувалося на тому, що вони в різний час проходили службу в “Азові” та нібито “висловлювали негативне ставлення до російськомовного населення”, а також “дотримувалися проукраїнських радикальних поглядів”.
У серпні 2022 року Верховний суд Росії визнав полк “Азов” терористичною організацією, а в самопроголошеній “ДНР” аналогічне рішення було ухвалено ще 2016 року.
Серед обвинувачених у справі, окрім кухарок, були різноробочий, колишній кінолог і водії. Дехто з них брав участь в обороні Маріуполя та “Азовсталі”, інші на момент російського вторгнення вже залишили службу і були затримані вдома або під час фільтрації.
Тортури та нелюдські умови
Підсудні неодноразово заявляли в суді про фальсифікацію їхніх свідчень, допити без адвокатів, приниження та тортури.
“Я бачив мішки на головах, дроти на різних частинах тіла, зламані ребра, відбиті нирки, людей, забитих до смерті, голод більше року, жодної медичної допомоги, люди гнили — ноги, руки, воші, клопи, два рази душ за рік, з якого ми вийшли брудніші, ніж прийшли, та ще й побиті”, — сказав у своєму останньому слові засуджений захисник Микита Тімонін.
Усі засуджені планують оскаржити вирок.
