Головна TV

Українка, яка дивом вижила внаслідок російського обстрілу, але втратила око, знялася для обкладинки «Плейбой»

Цього тижня, у п`ятницю, в «Історіях війни» на НТН – історія хірурга, моделі й телеведучої Ірини Білоцерковець. Жінка стала жертвою ворожого обстрілу на початку повномасштабного вторгнення, коли намагалася евакуювати з Києва трьох своїх дітей. Куля влучила їй у голову. Вона помирала на очах своїх синів. Останнє, що встигла їм сказати: «Я помираю. Люблю вас. Пригніться». Лише дивом жінка вижила – її врятували «Госпітальєри», які проїжджали повз її обстріляне авто…

Війна для родини Ірини Білоцерковець розпочалася ще у 2014 році – з анексії Криму: тоді їм погрожували за проукраїнську позицію й вони змушені були переїхати до Києва. Через 8 років жінка знову постраждала від свавілля росіян.

24 лютого 2022 року Ірина зустріла в столиці. Чоловік одразу пішов у ТРО, а вона залишилася вдома з трьома дітьми. Вибухи та постріли, що лунали за вікном, наганяли страху, тож 26 лютого вона зібрала дітей та вирішила виїжджати з Києва. На виїзді з міста авто Ірини потрапило під ворожий обстріл, кулі прошили машину, одна з них влучила Ірині в голову. Свідком цього жаху стали її троє маленьких синів. Жінка встигла попрощатися з дітьми та знепритомніла.

Але їй пощастило – через кілька хвилин повз обстріляне авто проїжджали «Госпітальєри», і їм вдалося врятувати життя Ірини. Потім жінку доправили до Німеччини, де лікарі відчайдушно рятували її обличчя. За пів року Ірина перенесла 7 операцій. Її обличчя було відновлено по частинах. Їй довелося звикати до нових реалій, заново вчитися багатьох речей – навіть у побуті.

Коли про історію Ірини дізналися в редакції журналу «Плейбой», запропонували їй сфотографуватися на обкладинку, щоб у такий спосіб привернути увагу до людей, які постраждали внаслідок російського вторгнення в Україну…

Примірники журналу Ірина особисто відвезла на фронт, у Запорізьку область. Вона багато спілкувалася з військовими, розповідала свою історію – і в такий спосіб намагалася вмотивувати тих, хто зазнав поранення, не втрачати віри й боротися за життя…