Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”» після майже 20 років перерви працює над виробництвом документальної стрічки «Григір і Григорій Тютюнники» про становлення українського письменника Григора Тютюнника в контексті впливу його старшого брата Григорія. Завершити зйомки планують вже восени цього року, повідомив «Детектору медіа» гендиректор «Укртелефільму» та продюсер стрічки Тарас Аврахов.
«У фільмі ми розповімо про становлення і творчий злет українського прозаїка Григора Тютюнника в контексті творчості та впливів його старшого брата Григорія. Обидва були письменниками Божою милістю, але щодо Григора надзвичайно цікавим був і процес перетворення російськомовної людини в українського прозаїка, і непересічне вміння створювати образи, передавати велике в малому. “З любові і муки народжується письменник”, — писав Григір Тютюнник. Власне, про оцей шлях українського письменника і йдеться», — розповів Аврахов.
Авторкою сценарію та режисеркою фільму стала Неля Даниленко, над зйомкою працюють оператор-постановник Максим Тужилін та оператор Андрій Непосєдов.
Виробництво фінансує «Укртелефільм» за рахунок власних коштів, хоча, за словами гендиректора, раніше студія безрезультатно зверталася по підтримку.
«Розпочали зйомки, як тільки це стало можливим. Цьому початку передували кілька років зачистки студійних проблем у всіх можливих розрізах. Нині маємо маленький колектив однодумців, з більшістю боргів розрахувалися і при найменшому вікні можливостей відновлюємо статутну діяльність», — зазначив Аврахов.
Стрічкою «Григір і Григорій Тютюнники» команда хоче започаткувати цикл «Шістдесятники».
Фото: скрини з тизера стрічки «Григір і Григорій Тютюнники» https://www.facebook.com/taras.avrakhov
p.s. ВАРТО ЗНАТИ:
Григі́р Миха́йлович Тютю́нник. Народився 5 грудня 1931 року у селі Шилівка, Зіньківського району, на Полтавщині. Український письменник-прозаїк, перекладач, педагог. Представник покоління шістдесятників. Брат письменника Григорія Тютюнника. Лауреат премії імені Лесі Українки (1980, за повісті «Климко» (1976) та «Вогник далеко в степу»; 1979), Державної премії імені Тараса Шевченка (1989, посмертно) за «Твори» у двох томах.
Перша публікація — російськомовна новела «В сумерки» — у журналі «Крестьянка» (1961); наступні твори писав українською мовою. Член Спілки письменників України з 1966 року. Друкували твори Тютюнника в Україні неохоче, нещадно критикували кожен новий твір (деяких так і не опублікували за життя письменника).
Його твори вирізнялися колоритним зображенням побуту сучасного села, рідкісним знанням мови та психології народу, соковитим гумором. Автор збірок новел «Зав’язь» (1966), «Деревій» (1969), «Батьківські пороги» (1972), «Крайнебо» (1975), «Коріння» (1978), книжок для дітей «Ласочка» (1970), «Лісова сторожка» (1971), «Степова казка» (1973). Перекладач творів Василя Шукшина, Еріха Распе та інших.
У ніч із 5 на 6 березня 1980 року 48-річний письменник учинив самогубство у своїй київській квартирі.