Історія про німецького адвоката Бйорна Дімеля, який за допомогою вбивств бореться зі стресом, отримує продовження. Перша частина серії вже отримала екранізацію від Netflix. Третя книга Карстена Дюсса, “Вбивайте усвідомлено на краю світу”, презентує читацтву темнішу сатиру, змішану з серйозною критикою самодопомоги. Автор демонструє відсутність необхідної глибини в масовому захопленні усвідомленістю, особливо у випадку таких персонажів, як Дімель. У попередніх книгах головний герой намагався знизити рівень стресу й жити “в моменті”, тепер же він стикається зі справжньою кризою й намагається зібрати себе докупи.
Чого очікувати від книжки – розповідає Леонід Скрипаль
Як виглядає криза середнього віку?
Якісна художня література — не лише вигадка, а й уважне спостереження за психологією людини. Письменники часто звертаються до теми кризи середнього віку й зображують різні її крайнощі. Хтось впадає у глибоку депресію та втрачає свій сенс, інші дають нам привід для сміху: розходяться з дружинами, купують дорогі мотоцикли, носять шкіряні куртки з “авіаторами”. Попри злочинне минуле, Бйорна можна вважати типовим успішним європейцем — він має статус, гроші й родину, відвідує терапевта й намагається жити усвідомлено. Проте техніки майндфулнес не допомагають, сенс життя постійно вислизає з поля зору, а рівень стресу чоловіка зашкалює.
Карстен Дюсс обертає неефективність усвідомленості на яскраву ознаку вікової кризи. Дихальні вправи, відстоювання кордонів і розмови з “внутрішньою дитиною” перестають допомагати. Натомість Бйорн Дімель все більше боїться назавжди лишитися в одній зі своїх ролей — адвоката, мафіозі, батька чи “усвідомленого” чоловіка. Після попереднього досвіду терапії та майндфулнесу, які співіснували зі злочинним життям, головний герой серії “Вбивайте усвідомлено” перетворюється на ідеального персонажа для сатири над “духовними трансформаціями” після сорока. Бйорн не купує чопер і не кидає дружину, цього разу його вибір — змінити географію.
Мафіозі на Каміно-де-Сантьяго
Антигерой Дюсса вписується в канву інших персонажів, яким важко змінитися через психологічні практики та терапію — Тоні Сопрано, кілерку Вілланель із серіалу “Вбиваючи Єву”, навіть коня Боджека з однойменного мультсеріалу, який хоч і усвідомлює свою токсичність та проговорює власні переживання, далеко не завжди може поводитись інакше. Їх об’єднує один спільний знаменник — частково їм подобається те, ким вони є, тож психологічні інсайти для них часто слугують не за інструмент позитивних змін, а як виправдання.
“Усвідомлене вбивство” протягом усіх трьох книг про Бйорна Дімеля — гротескний приклад того, як відірвана від етики індивідуалістична психотерапія та майндфулнес можуть не тільки не змінювати людину, а й підштовхувати її до аморальних та егоїстичних вчинків. Врешті банальність “конвеєрних” духовних змін обертається проти Дімеля і погіршує його нову екзистенційну кризу, змішану з віковою.
Він вирішує мандрувати відомим паломницьким маршрутом в Іспанії — Каміно-де-Сантьяго, що в сучасному світі перетворився на модну “психотерапію на ногах”. Проте, розрекламовані ритуали в товаристві сучасних пілігримів, які бажають швидкого оновлення й катарсису без зусиль, не полегшують стан Бйорна. Так само вони не змінюють його “хижої”, хоч і харизматичної, натури. Карстен Дюсс вміло описує те, як застосування інструментів самодопомоги без зміни цінностей може обернутися на “усвідомленість, яка вбиває” та шкодить не лише іншим, а й самому антигерою.
Сучасні “рішення” для сучасних проблем
Автор бестселерів про усвідомленість перетворює духовний шлях Каміно-де-Сантьяго на злий жарт і показує, як екзистенційна криза Бйорна Дімеля проявляється не через жах перед обличчям абсурду, а через роздратування, потребу в тиші та нетерпимість до людей, які порушують межі. Те, що раніше сприймалося як філософська катастрофа, в пізньому капіталізмі перетворюється на емоційне вигорання, а рішення, яке пропонує популярна психологія, виглядає як менеджмент завдань. Достатньо подивитися на список справ головного героя: знайти баланс між роботою та сім’єю, зберегти контроль, зменшити стрес і позбутися джерел дискомфорту.
Інверсія моралі у романі постає дотепним жартом — в екзистенційній традиції вважалося, що людина стикається з абсурдом і смертю для того, щоб усвідомити власну свободу, натомість Бйорн Дімель використовує смерть як лайфгак для збереження контролю і відкладає справжнє рішення кризи сенсу, практикуючи усвідомленість на паломницькому шляху.
Роман Карстена Дюсса “Вбивайте усвідомлено на краю світу” показує читачам, як чорний гумор може слугувати психологічним захистом від екзистенційних переживань. Сміятися над психологічною панацеєю, яку медіа пропонують споживачам від усіх проблем — надзвичайно корисно, якщо ви все ще усвідомлюєте необхідність роботи над собою з реальною віддачею. Хоч тон автора критичний, він не відкидає можливості покращень та ефективності психотерапії. Через сатиру Дюсс намагається донести думку, неочевидну для багатьох сучасних людей — ми не можемо вилікувати екзистенційну кризу тими самими методами, якими лікуємо стрес.