Десять років російсько – української війни та два роки повномасштабного вторгнення. Це 730 днів страждань, жертв, руйнації та боротьби за незалежність. Та одночасно — це два роки надії, солідарності, відваги та віри в майбутнє. Увесь світ став свідком, що ми — нація гідних і вільних людей із непохитними європейськими прагненнями. І мусимо бути захищені від агресії та насильства.
Саме цього дня, 24 лютого 2022 року, почалася повномасштабна війна в Україні, російська армія почала винищувала наші міста, села, і людей.
Цей день назавжди став символом нашої незламності! Ведучі СТБ Тетяна Висоцька, Надія Матвєєва, Григорій Решетник, Яна Брензей, Ольга Мартиновська та Ектор Хіменес-Браво поділилися спогадами та висновками, які зробили під час повномасштабного вторгнення рф.
Ектор Хіменес-Браво (МастерШеф, Прокинься з Ектором)
«Здається, я вже не пам’ятаю життя до війни. І, дивно, що дуже складно уявити життя після. Настільки ми звикли жити у 24-му лютому…
Саме з цього моменту ми пам’ятаємо кожен день в найдрібніших деталях до сьогодні.
Як це лягати спати в одязі. З якою швидкістю потрібно ходити в душ. І як це зробити, коли немає світла і гарячої води. Які документи завжди повинні лежати на виході. Як це заклеювати вікна. Як встановлювати вже вибиті вікна. Як гортати стрічку новин безперервно, а з часом 3 рази в день, два, лише зранку. Як заливати бензин з пляшок в авто. Як стояти в кілометровій черзі в супермаркет між тривогами. Як швидко билося серце від звуку сирени та як це зараз… Як карта тривог заливала червоним область за областю…
Пам’ятаю перші донати. Перші ракети. Перші звістки про загибель. Перші «дні пам’яті»…
Ця війна пропалила нас наскрізь. Ми більше не будемо жити по-іншому, так, як жили ДО. 10 років вічної війни Українського народу за свободу і незалежність. Ми не маємо права забути хоч одну деталь і не маємо права забути жодного героя, завдяки мужності якого сьогодні ми живі», – ділиться Ектор.
https://www.instagram.com/p/C3uZC9btjXx/
Ольга Мартиновська, суддя проєкту МастерШеф
” 22 -го року в цей день мені геть не було страшно. Зовсім. Я всіх своїх заспокоювала, що все буде добре і дуже швидко… не їхала нікуди. Страшно стало потім. І зараз. Бо не видно кінця. Бо все таке розмите.
Все, окрім нашої віри.
Збилися з ліку, скільки загинуло, скільки втратило кінцівки, зір, слух. Страшно, що смерть – це норма. Що війна – це норма, бо свободу треба виборювати, а не мати її по праву існування. Ніколи з цим не погоджусь, не прийму… що потрібно вмирати за життя…
Ненавиджу ще більше ніж будь коли.
Хлопці, дівчата, спасибі, що стоїте за нас, вибачте, хто загинув за нас…”
https://www.instagram.com/p/C3uqjTELQbY/
Тетяна Висоцька (ДНК.Свої; Вікна-новини; марафон «Єдині новини»)
Телеведуча пригадала, як того страшного ранку отримала дзвінок від мами з Херсону та почула: “Доню, почалася війна”.
“Кожен із нас зараз згадує, як було до і стало після, хай навіть тихцем. Хотіла пропетляти, не виходить. Дзвінок мами з Херсона на світанку, збори чоловіка до військкомату, температура сина під сорок і чоловіковий шолом на доньці, з яким їй було спокійніше.
Щільна черга на виїзд і порожній вʼїзд до столиці, танк по зустрічній – Берестейський проспект видно з нашого балкона. Безкінечна повітряна і внутрішня тривоги, які не вщухають два роки. Велика війна, яка нас змінила. Спаплюжила, здеформувала, знищила. Обʼєднала, посилила, загартувала. Ніхто не знає, що нас чекає далі. Але ми, здеформовано-загартовані, не можемо спаплюжити їх, наших дітей. У батькових шоломах, тепер не по роках здорослих, виключно україномовних. Вони від нас чекають сталевої витримки. Щоб ми могли робити все, що можемо, з тим, що маємо, там, де ми є”, – поділилася Тетяна.
https://www.instagram.com/p/C3tQnRSNScC/
Яна Брензей, ведуча програм “Вікна-новини” і марафону “Єдині новини”
“За 731 день війни, яка триває 10 років, я дізналась більше, ніж за попередні 30.
Я дізналась, що любов не потребує слів. Бо, коли тебе закривають собою від шахеда, усі слова здаються занадто слабкими. Я дізналась, що дружба – це діамант. Формується в умовах надвисокого тиску або коли ділишся останньою мівіною з тушкованкою.
Я дізналась, що у найтемніший час можна жартувати, і танцювати, і співати. Звукам ппо пасує dancing queen. І я дізналась, як важливо довіряти. Без довіри не було б тих мільярдів, які ми усі разом відправили незнайомим людям. Це наша суперсила. І коли та незаконна прибудова під назвою «міст» палатиме – там буде і моя копієчка.
Але за ці знання я дорого заплатила. Бо ще я дізналась, що таке прощатися по-справжньому. Я дізналась, що таке ненавидіти: це не злитися, не боятися, а відчувати огиду аж до фізичної нудоти. Я дізналась, як боляче буває від слів, від фотографій, від непрочитаних повідомлень.
Я не мала всього цього знати. І я не знаю, які відкриття чекають попереду. Але є одне, у чому я не сумніваюсь. Я не сумніваюсь, що ми – будемо, а вони – ні.
Коли це буде? я не знаю. Але знаю, що ідея нашої країни незнищенна. Бо у нас є любов, у нас є довіра, гордість і гідність. А їхня лада капремонту не підлягає. І так цікаво побачити, як вона розвалиться.
Тримаймося!”
https://www.instagram.com/p/C3uVuKZN2sp/
Надія Матвєєва (Неймовірна правда про зірок, Позивний Надія)
“Як 2 роки тому, як 10 років тому. 3 питанням без відповіді: скільки ще? Зі знанням, що будь-чиє і моє життя може скінчитися раптово через ненажерливість та жорстокість ворога. З вдячністю тим, завдяки кому ця навала нездатна, зробити свою нелюдську справу.
З усвідомленням, що цінність кожної миті зросла безмежно, і дала мені наполегливість та сили бути своєю серед своїх. Я стала волонтеркою UA24.charity, ведучою проєкту “Позивний Надія” на телеканалі СТБ, коучем за міжнародними стандартами, амбасадоркою розвитку жінок, студенткою Університету Григорія Сковороди, підтримую прихисток для внутрішньо переміщених осіб БФ “Твоя опора”. А також виховую для нової родини безпритульну собаку Люсі.
Жити з болем розуміння, що у багатьох українців та українок, дорослих та дітей війна вже забрала життя. Не відчуваю себе незламною, скоріше втомленою, але впертою, з цією своєю мантрою для нас усіх: Все буде добре. Обіймаю усіх, хто хоче мене обійняти”. – описала свої відчуття Надія Матвєєва.
https://www.instagram.com/p/C3s8KXeILqi/
Григорій Решетник (Неймовірна правда про зірок; Холостяк; Він Вона Шоу)
Попри всі складнощі, Григорій Решетник вірить у Перемогу та зауважує, що щасливий бути українцем.
«2 роки…10…32… одвічний бій світла та темряви. Низький уклін нашим захисникам і захисницям… та усім українцям… Ніхто не вірив, що ми вистоїмо та не здамося, окрім українців та ЗСУ. Вічна памʼять тим, хто віддав життя за Україну.Боротьба триває. Будьмо єдиними та незалежними. Переможемо» – написав ведучий.
https://www.instagram.com/p/C3uXXCttmPd/