Улюблена програма українських телеглядачів «Сніданок з 1+1» в ефірі телеканалів “1+1 Україна” продовжує розповідати українцям про оперативні новини в країні та долучати спеціалістів різних галузей. У такий важливий для країни час проєкт залишається точкою опори для кожного українця та відтепер виходить щодня з 7:00 до 11:00.
Сьогодні, в день військового журналіста, до студії “Сніданку з 1+1” завітала кореспондентка ТСН Наталя Нагорна, яка більше 20 років працює у журналістиці і на власні очі бачила перші дні окупації Криму. Журналістка розповіла, чому цей день відзначають саме 16 лютого і яка різниця між воєнним і військовим кореспондентом.
“Я скоріше воєнний кореспондент, а не військовий. В цьому є велика різниця. Військовий кореспондент – це журналіст, який давав присягу, він має військову освіту, носить в руках зброю, вміє стріляти та носить камуфляж. Згідно міжнародної конвенції, я все це робити не можу. Я жодного разу не брала зброю до рук. Сьогодні, 16 лютого, ми говоримо про вшанування журналістів, які загинули на війні. Цю дату обрали саме тому, що в цей день 2015 року під Дебальцевим загинув Дмитро Лабуткін який був військовим кореспондентом і на власні очі висвітлював перші події війни в Україні. Завжди 16 лютого ми зустрічалися з батьками Дмитра, щоб вшанувати його пам’ять. Зараз є окремий вид кореспондентів, які супроводжують нас в зоні бойових дій, це пресофіцери. Вони є нашими провідниками. Про них дуже часто не знають. Мені говорять: “Ого, ви були у Бахмуті”. А наприклад, пресофіцерка 93 бригади Ірина Рибакова 6 днів на тиждень буває у Бахмуті. І про це багато людей не знали б, якби вона не робила ці надкруті фотографії, які дуже часто потрапляють у підбірку нашого Президента Володимира Зеленського”, – каже Нагорна.
Наталя одна з перших журналістів, яка побувала в Криму в той час, коли туди зайшла російська армія або так звані “зелені чоловічки”, як вони себе називали. Вона розповідає, що тоді росіяни обурили її тим, що наводили на неї зброю і просили піти.
“В той момент ми поступово готувалися до таких подій. В нас був Майдан, на якому ти міг відчути страх від військових дій, адже ми бачили, як стріляли по людях. Тоді прийшло розуміння, що якщо висить зброя, вона колись обов’язково вистрелить. Мені було набагато легше зрозуміти, що у нас йде війна, і з ким ми воюємо. Коли ми приїхали до Криму і нас зустріли російські військові або “зелені чоловічки”, як вони себе називали, один з них навів на мене зброю і показав дулом “йди звідси”. Я на нього визвірилася так, що мій оператор мене трохи відтягнув. Я сказала йому: “Ти, мені в моїй країні будеш казати, куди йти і погрожувати зброєю? Він нічого не сказав і мій оператор мене забрав, адже було зрозуміло, що військові готові по нам стріляти. Зараз анексія Криму подається, як мирна акція. Але потрібно розуміти: якщо хтось приходить до твого дому зі зброєю в руках, то він буде по тобі стріляти. Це не декорація. – розповідає Наталя. – Лютий минулого року я пам’ятаю майже посекундно. В цей день, наприклад, ми чекали на наступ і поїхали до спецпідрозділу “Вовки Да Вінчі”. Пам’ятаю, як у Станиці Луганській клали асфальт і казали “В сенсі може бути війна? А навіщо ми тоді кладемо асфальт?” 16 лютого у всіх ще був піднесений настрій, а вже 17-го у Станиці Луганській обстріляли дитячий садок. В ці дні на Луганщині вже було гарячіше, ніж завжди”.
Наталя каже, що на власні очі бачить, якою ціною Україні дається перемога у війні з росією.
“Одна психолог сказала мені, що журналістам легше, адже ми бачимо, як кується Перемога. Звісно, ми бачимо, якою ціною вона дається. Коли ти бачиш, як сильно люди чекають деокупації, як українські прапори з’являються над територіями, які колись були окуповані росією – все це безцінно. Якщо в тебе поганий настрій – подивись, як звільняють Херсон”, – каже воєнкор.
Наталя Нагорна стала героїнею масштабного документального проєкту американського режисера Євгена Афінеєвського “Свобода у вогні: Боротьба України за свободу”, який був презентований на Венеційському фестивалі.
“Ми презентували “Свободу у вогні” в Канаді, США, Італії. В першу чергу ми показували стрічку тим людям, які приймають рішення по санкціям і зброї. Це були сенатори і різні світові міністри оборони. Я побачила, що ці люди розуміють, що в нас відбувається. Іноді навіть на рівні якихось локальних мемів. Пам’ятаю, як син великого друга України Джона Маккейна жартував про жінку, яка казала російським військовим “Покладіть в кишеню насіння, щоб від вас хоч якась користь тут була”. В такі моменти ти розумієш, що люди в курсі подій. Я вважаю, що ми створюємо унікальний кіноархів, адже круті, вільні українці через 100 років подивляться кадри, які ми всі знімали на війні і будуть пишатися тими, хто зараз звільняє нашу країну від окупанта”, – каже Наталя Нагорна.
Щодня на глядачів «Сніданку з 1+1» очікують оперативні новини, поради від профільних спеціалістів, включення зірок та українців, які роблять усе задля перемоги України. Не пропустіть щодня проєкт з 7:00 до 11:00 на телеканалі 1+1 Україна, а також на YouTube. Також переглянути проєкт можна на платформі онлайн-телебачення Київстар ТБ.
Нагадаємо, для того, аби 1+1 Україна був у переліку каналів вашого телевізора/приймача (для налаштування прийому 1+1 Україна), необхідно провести процедуру повторного сканування телеканалів. Наводимо інструкцію, як це зробити.
