31 грудня – Новий рік на носі! Здається, кращого часу, аби згадати курйози, що траплялись у новорічні ночі, не придумати. Такі історії – лідери за новорічним столом. Уявімо, що ми зараз саме за ним та слухаємо спогади акторок комедійного серіалу «Будиночок на щастя», новий сезон якого вийде вже навесні 2025 року на Новому каналі.
Віталіна Біблів
– Перед новорічною ніччю я завжди багато працювала. В мене були дорослі та дитячі корпоративи. Якось 31 грудня мала поїхати привітати дитину за межі Києва і потім встигнути повернутися, щоб провести новорічну ніч у ресторані. Привітала дитину, їду назад, і раптом скрізь зникає світло, інтернет та мобільний зв’язок. А я стою в полі й абсолютно не розумію, куди далі. Словом, мала виїхати біля Стоянки, а виїхала аж під Житомиром. Вже була 21:00, а в мене о 22:00 розпочиналася новорічна програма. Я в костюмі Снігуроньки за кермом як дала газу! Приїхала до ресторану вчасно (сміється). Але мало не посивіла, тому що уявіть: темрява, поле, жодної машини. Все як у новорічних казках та фільмах.
Даша Петрожицька
– Моя історія – з дитинства. Ми з сестрою були маленькі, і до нас прийшов Дід Мороз. Ми розповідали вірші, а він дарував нам подарунки. Коли Дід пішов, то прийшов хрещений батько моєї сестри, який не дуже добре змив грим, і в нього під очима було підведено синім олівцем. Тоді я зрозуміла, що вірші ми читали йому, а не дідусю з казок. Взагалі, це окрема історія, тому що мій тато був Дідом Морозом для всіх дітей у Чернігові. Він їздив по домівках та усіх вітав. Так підзаробляв. Тоді я вірила, що мій тато актор і він грає Діда Мороза, хоча справжній теж існує. Але в ту ніч зрозуміла, що такого персонажа в реальному житті взагалі немає, адже тато тут, і то до нас приходив переодягнений хрещений сестри.
Юлія Буйновська
– Моя історія не дуже кумедна, але запам’яталася на все життя. Мені було десь 7-8 років, ми святкували Новий рік із мамою та бабусею. Прикрашали вітальню, взялися за стелаж зі скляними дверцятами, за якими стояли келихи та гарний посуд. Я залізла на сервант, щоб повісити ліхтарики та мішуру. А дорослі пішли на кухню, аби принести страви на стіл. І в цей момент я падаю разом з сервантом на підлогу. І просто диво, що навпроти стояв диван, який саме в цю ніч бабуся попросила не складати. Цей диван буквально врятував моє життя, тому що сервант впав на нього. Але весь посуд все одно посипався на мене. Дякувати Богу, обійшлося без жахливих поранень. Щодо кумедних спогадів. До семи років мама намагалася запевняти мене й робити все, щоб я вірила у диво та Святого Миколая. Одного дня я лазила в бабусі в шафі та знайшла дві ляльки Барбі. Відкрила, погралася та обережно поклала назад. Але помітила там ще великий рожевий плед з Барбі. У новорічну ніч аніматор витягнув з мішка та подарував мені саме ці речі. Тоді я зрозуміла, що мене дуже довго обманювали.
