Один із німецьких комплексів ППО IRIS-T SLM, які Німеччина обіцяла раніше передати Україні, з’явиться у нашій країні вже цьогоріч. Про це амбасадорка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен розповіла 12 вересня в інтерв’ю “Радіо НВ”.
За словами амбасадорки, Україна загалом отримає чотири такі системи ППО, одну з них – гарантовано 2022 року.
“На мою думку, буде і друга система [2022 року]. Третя і четверта пізніше, з початку нового року”, – заявила Фельдгузен. Амбасадорка також зазначила, що у Берліні “спостерігали і були у захваті” від наступу Збройних сил України на сході та півдні.
Що ж відомо про цей легендарний ЗРК?
Розробка перспективної ракети «повітря-повітря» під назвою Infra Red Imaging System Tail/Thrust Vector-Controlled (IRIS-T) розпочалася у середині 90-х і тривала близько 10 років. Вона відбувалася під керівництвом Німеччини в кооперації з низкою зарубіжних країн. Починаючи з 2005 року готовий виріб почав надходити на озброєння тактичної авіації країн-розробників.
Після цього стартувала розробка й нових варіантів ракети для використання в інших комплексах. Зокрема, проєкт під позначенням IRIS-T SL (Surface Launcher) передбачав створення сухопутного зенітно-ракетного комплексу (ЗРК). При цьому одночасно створювалися дві його модифікації — малої (SLS) та середньої (SLM) дальності з уніфікованими ракетами. Про технічні особливості останнього розповімо докладніше.
Отже, сухопутний ЗРК середньої дальності IRIS-T SLM призначений для тривалого чергування на заданій позиції та боротьби з широким спектром аеродинамічних цілей. Хоча це і мобільний комплекс, але може працювати лише з місця після необхідної підготовки. Можлива як самостійна робота, так і чергування у рамках ешелонованої системи ППО з обміном даними з іншими системами. У стандартній комплектації ЗРК включає командний пункт, багатофункціональну РЛС з АФАР (активна фазована антенна решітка)та пускові установки із зенітними ракетами. Всі засоби розміщуються на вантажних шасі.
Пускова установка для ЗРК оснащується підйомною стрілою із кріпленнями для восьми транспортно-пускових контейнерів із ракетами. Запуск ракет здійснюється з вертикального положення. Окрім пускової установки, бойова машина несе радіотехнічні засоби для зв’язку з іншими компонентами ЗРК та ракетою у польоті.
Зенітний варіант ракети IRIS-T має довжину близько 3 м та діаметр 127 мм. Збережено циліндричний корпус із крилами малого подовження та хвостовими кермами. Напівсферична головна частина ракети прикрита обтічником, що скидається. Маса ракети становить близько 87 кг. Виріб оснащений твердопаливним двигуном, за допомогою якого ракета розвиває швидкість до 3 Мах (3675 км/год).
На відміну від базової модифікації, зенітна ракета має комбіновану систему наведення. На першому етапі політ відбувається у радіокомандному режимі під управлінням із землі. Під час наближення до цілі ракета скидає головний обтічник та вмикає інфрачервону головку самонаведення. Враження цілі здійснюється осколково-фугасною бойовою частиною з неконтактним підривачем.
Комбіноване наведення дозволило нівелювати негативні особливості інфрачервоної головки самонаведення та отримати покращені бойові характеристики. Дальність стрільби зенітної IRIS-T у версії середньої дальності збільшено до 40 км. Досяжність за висотою — 20 км. Радіокомандне та інфрачервоне наведення дозволяє вражати практично будь-які цілі, що виявлені у відповідних діапазонах.
Джерело: АРМІЯ INFORM
