Актор серіалу «Зв’язок» та «Голова» (Новий канал) Олександр Рудинський розповів про життя на сцені та за лаштунками. А також завдяки чому йому вдається швидко перезавантажуватися після вистав
Персонажі, в яких зірка Нового каналу Олександр Рудинський перевтілюється на телеекрані та на сцені театру, завжди цікаві, яскраві та правдиві. Актору вдається продемонструвати будь-який, навіть найскладніший характер свого героя і змусити глядачів відчути весь спектр емоцій, які він грає. Але навіть у найдосвідченіших акторів це забирає чимало сил та енергії. Олександр Рудинський поділився тим, як він створює з людьми цей зв’язок і при цьому не відчуває вигорання.
– Навіть якщо у виставі ти граєш не головну роль, вона все одно забирає дуже багато сил. Інколи більше, ніж та, де ти головний персонаж. Але я відновлююся легко. На поклоні вже майже відновлений: весь мокрий стою, мінус пару кілограмів, напевно, – сміється Олександр Рудинський. – Насправді мені достатньо вийти на перекур, подихати повітрям, побачити людей, які виходять з глядацької зали. Зазвичай є такі, хто після вистави чекають акторів. Вони дякують, щось дарують, фотографуються, ми просто розмовляємо. Українці зараз дуже люблять театр.
Кожна вистава – унікальна, адже це справжнє життя на сцені, яке відбувається тут і зараз. Тому актори приділяють багато уваги непередбаченим ситуаціям, які змушують їх імпровізувати.
– Коли ми з іншими акторами заходимо за лаштунки, то одразу обговорюємо, як пройшла вистава, якісь цікаві моменти. Особливо якщо відбулося щось нестандартне, – розповів Олександр у YouTube-подкасті «Постійно поруч». – Наприклад, у мене в одній з вистав є момент, де на сцені відбувається двосекундне затемнення, в цей момент підхожу до глядача, вмикається світло, і я максимально близько стою перед обличчям у людини. В мене розплився грим, усе в помаді, на вухах такі великі сережки висять, і я дивлюся на нього. Зазвичай глядачі лякаються цього моменту. Зараз багато людей знімають вистави на телефони, особливо ті, хто сидить у першому ряду. І я забираю в цієї людини телефон, знімаю себе та людей у залі. Зазвичай мені його віддають. А нещодавно була ситуація: я намагаюся забрати телефон, а жіночка тримає, я тягну, а вона в паніці каже: «я не віддам!» В кінці вистави квіти мені подарувала, – усміхається Олександр Рудинський.
