Головна Uncategorized

Я ніколи в своєму житті не мала психоаналітика, але зараз розумію, що нам він потрібен всім: Катерина Осадча в ексклюзивному інтерв’ю поділилася секретом боротьби з тривожністю, а також розказала про прем’єру “Пісні мого життя” на “1+1 Україна”

3 березня на телеканалі “1+1 Україна” відбудеться прем’єра української адаптації найпопулярнішого розважального проєкту Фінляндії “Song Of My Life”, який збирає частку перегляду в понад 40%. Проєкт під назвою “Пісня мого життя” буде виходити щонеділі. За правилами проєкту, зіркові учасники та лідери думок загадують пісні, що асоціюються у них з певним важливим періодом життя, а сучасні українські артисти виконують їх на сцені. Гості та телеглядачі будуть намагатися відгадати, чия історія захована під загаданою піснею. Зірки розкажуть ексклюзивні та зворушливі подробиці свого життя, які ніхто ніколи не чув до цього моменту, поділяться болем, радістю, перемогами та падіннями. А кожен глядач зможе знайти підтримку і пригадати пісню, яка стала саундтреком його власного життя.

Ведучою проєкту стала Катерина Осадча, яка від початку повномасштабного вторгнення займається пошуком зниклих українців у проєкті “Знайти своїх”. Ведуча в ексклюзивному інтерв’ю сайту 1+1 поділилась, що думає про підтримку України від Фінляндії, яка пісня є саундтреком її першої закоханості та що слухає зараз.

Катерина Осадча каже, що під час зйомки спеціального випуску “Пісні мого життя” у Фінляндії вона відчула шалену підтримку він фінів.

“Я можу сказати, що такої потужної підтримки, як у Фінляндії, напевно, я не зустрічала в жодній країні Європи. Я не була в усіх країнах за час війни, але можу сказати, що те, як підтримують люди на вулицях, те, як абсолютно кожен, кому ти кажеш, що ти з України, щиро починає говорити “Слава Україні”. Фіни асоціюють себе з Україною. Колись вони, бувши дуже маленькою країною з невеликою кількістю населення, перемогли росію. Зараз для них Україна – як вони багато років тому під час російсько-фінської війни. Вони вірять в те, що Україна переможе завдяки своєму духу. У них є таке слово “сісу”. В українській мові немає відповідника. Це про волелюбність, патріотизм, бажання боротись, сміливість. Це те, що є у кожного фіна, і вони кажуть, що саме це допомогло їм побороти росію. І бачать, що в Україні кожен українець має своє оце “сісу”. Фіни також мають кордон з росією, тому вони розуміють, наскільки вони в небезпеці. Вони дуже сильно нас підтримують та бажають нам перемоги”, – каже Осадча.

Днями ведуча поділилася, що вважає однією зі знакових пісень трек Ірини Білик “Так просто”, в інтерв’ю Катерина розповіла, що в неї є ще дві дуже важливі пісні.

“Зі шкільним часом, коли були перші закоханості, в мене асоціюється Roxette “Crash! Boom! Bang”. Також є пісня, яка була саундтреком “Світського життя”, з якою мене асоціювала вся країна. Вона теж знакова, тому що я вела програму 17 років. Це більша частина мого свідомого життя”, – каже Осадча.

Ведуча також розказала свій секрет боротьби з тривожністю.

“Коли я відчуваю тривогу всередині, я працюю. Окрім телебачення, в мене дуже багато роботи: пошук зниклих, фонд, діти, що залишилися без батьків. Коли відчуваю, що мене щось накриває, я себе займаю всіма поточними справами. Намагаюсь, аби на тривожність часу не було. Буває, коли засинаю, є неспокійність. Тоді я слухаю медитації для розслаблення. Ще один рецепт: відкласти гаджети й засинати бажано не з телефоном. Я себе привчаю обов’язково перед сном читати. Саме на ніч обираю художню літературу, аби захопитися сюжетом, а не тими емоціями, що всередині”, – каже Катерина Осадча.

Додала ведуча і свої роздуми щодо того, що потрібно робити українцям, аби скоріш наблизити перемогу.

“На початку повномасштабної війни в кожного з нас було відчуття: я частина цієї боротьби. Протягом років це втримати складно. Я знаю це по собі, тому що багато волонтерів в нашому проєкті йдуть, приходять нові. І я можу це зрозуміти. Волонтерство — як ще одна робота. Потрібно плекати в собі оце відчуття, що я не просто споживач, не той, від кого нічого не залежить або просто чекаю. Потрібно докладати зусилля. Це можуть бути 10 грн донату, допомога фізична, психологічна. Наближати перемогу — це не тільки донатити на армію. Це також виражати підтримку рідним в складні періоди, працювати, сплачувати податки, брати активну участь в тому, що відбувається в країні. Це зокрема допомога бабусі, що живе в сусідньому під’їзді, тому що від її стану теж залежить наша майбутня перемога. Ми маємо всередині країни бути сильними, не піддаватися на провокації, протидіяти дезінформації. Ми повинні бути стійкими, тому що ворог може нас вимотати морально. Дуже важливе ментальне здоров’я. Я та людина, яка ніколи в своєму житті не мала психоаналітика чи психотерапевта, але зараз розумію, що нам він потрібен всім. Ми всі в різній мірі ламаємося, просто кожен по своєму”, – каже Осадча.