В Україні стартував прокат постапокаліпсис-фентезі “У Загублених землях” режисера Пола В. С. Андерсона за новелою Джорджа Р. Р. Мартіна. Головні ролі виконали Мілла Йовович та Дейв Батіста.
“Цей фільм дуже кінотеатральний. У ньому є все, чого ми чекаємо від великого екрана: фантастичний звук, масштабні екшн-сцени, великі емоції, неймовірні візуальні ефекти”, — каже режисер Пол В. С. Андерсон (“Оселя зла”, “Чужий проти Хижака”, “Мушкетери”) про свій новий проєкт.
Анна Давидова для Суспільне Культура розповідає, про що новий фільм та чому його варто дивитися.
Історія від автора “Гри престолів”
“«Ви можете купити у Грей Еліс все, чого душа забажає. Але краще цього не робити», — саме ці слова відкривали моє коротке оповідання «У Загублених землях», опубліковане 1982 року”, — згадує Джордж Р. Р. Мартін.
Тоді, на початку 1980-х, він був ще маловідомим письменником-фантастом і телесценаристом, а до виходу першої частини його легендарного циклу “Пісня льоду й полум’я” — книги “Гра престолів” (1996) — було ще дуже й дуже далеко. Та вже тоді Мартін придумав світ, що дуже нагадує фентезі-Середньовіччя Вестеросу, в якому й розгорталися події новели “У Загублених землях”.
Кадр із фільму “У Загублених землях”. Adastra Cinema
Місце дії — це людське Місто під Горою, навколо якого розкинулися Загублені землі, пустка, де мешкають різноманітні чудовиська. Королева міста звертається до відьми Грей Еліс, аби та виконала її бажання й допомогла отримати силу перевертня. Щоб це зробити, відьма змушена відправитися у Загублені землі. Її провідником стає суворий стрілець Бойз, разом із яким вони вирушають у смертельно небезпечну подорож.
Після виходу серіалу “Гра престолів” права на екранізацію творів Джорджа Р. Р. Мартіна злетіли у ціні до небес. Але німецький режисер і сценарист Костянтин Вернер завбачливо придбав права на три оповідання Мартіна ще до прем’єри серіалу, і одним із цих оповідань було “У Загублених землях”. Спочатку Вернер хотів особисто знімати фільм. 2015 року він представив його на кіноринку Берлінале. І, до речі, саме Вернер одразу запросив на головну роль Міллу Йовович, а зовсім не її чоловік Пол В. С. Андерсон, який зрештою довів реалізацію проєкту до кінця.
Андерсон лишив у проєкті не лише дружину, але й Вернера — як сценариста. А ось що режисер докорінно змінив, так це місце дії, перенісши історію Мартіна у декорації постапокаліпсису. І письменнику сподобалося: він вже встиг подивитися фільм та назвав його “темним, закрученим, атмосферним і дуже веселим”.
Ба більше: письменник навіть натякнув, що не проти написати продовження цієї історії, якщо вона сподобається глядачам. Хоча, звісно, всі знають ціну таким обіцянкам Джорджа Р. Р. Мартіна, який ще від 2011-го обіцяє ось-ось видати книгу “Вітри зими” — шосту частину запланованого семикнижжя “Пісня льоду й полум’я”, — але досі так цього й не зробив.
Унікальні знімання: віртуальна камера у реальному світі
“У Загублених землях” є спільним проєктом США, Канади та Німеччини, а безпосередньо фільмування відбувалося у Польщі — на студії Alvernia Studios у Кракові. Весь фільм знятий у павільйоні на “зеленому екрані”, але це не стандартні знімання фантастичного фільму. Для проєкту Пол В. С. Адерсон разом із майстрами спецефектів придумав і розробив технологію приєднання ігрового рушія Unreal Engine до фізичної камери у реальному світі. Завдяки цьому, знімаючи сцену на “зеленому екрані”, можна було одразу, в режимі реального часу бачити, як актори вписуються у віртуальні декорації постапокаліпсису і взаємодіють з його об’єктами.
Кадр із фільму “У Загублених землях”. Adastra Cinema
“Я багато працювала із «зеленими екранами», але так — ніколи, — описує свої враження Мілла Йовович. — Раніше у таких зніманнях вам треба було використовувати виключно власну уяву, а тепер можна допомогти їй. Я справді думаю, що це нова технологічна хвиля в кінематографі. Коли ти вже так попрацювала, складно уявити, що це можна робити це якось інакше”.
Міцний коктейль з екшну і драми
“І Мілла, і Дейв — справжні зірки екшну, проте вони обоє мають не лише фізичні, але й акторські «м’язи», — каже Пол В. С. Андерсон про виконавців головних ролей у своєму фільмі. — Багато хто думає, що коли йдеться про екшн-фільми, то все тут зводиться до фізичної взаємодії — поєдинків, перегонів і таке інше. Проте це не так. Я дуже пишаюся тим, які ролі зіграли Мілла та Дейв у цьому фільмі. Тут є багато драматичних нюансів”.
З цим згодні й самі актори. Так, Йовович характеризує свою героїню як доволі складну і неоднозначну особистість.
Кадр із фільму “У Загублених землях”. Adastra Cinema
“Грей Еліс — відьма, яка має здатність виконувати найзаповітніші бажання людей. І це водночас і її дар, і її прокляття, — каже акторка. — Еліс самотня — вона ховається від людей у темних місцях між світами: лише ті, хто справді зневірився, можуть її знайти”.
А Дейв Батіста вважає свого Бойза “вільним духом мисливцем і найманцем, який має свої таємниці та шукає когось рівного собі, і знаходить це, коли супроводжує Еліс до Загублених земель”.
Калейдоскоп жанрів
Загалом жанр “У Загублених землях” можна визначити як темне постапокаліпсис-фентезі. Утім, виконавці головних ролей додають до цього власні акценти.
Так, на думку Мілли Йовович, це кіно — “наче зустріч братів Гріммів із науковою фантастикою”. А Дейв Батіста вважає, що попри весь фентезі-антураж “У Загублених землях” за своїм настроєм і суттю є вестерном, і про свого героя каже, що той дуже схожий на Клінта Іствуда.
Резюмуючи, можна сказати, що “У Загублених землях” — це вочевидь непересічний проєкт, який наче має все, що треба, аби зацікавити глядацтво: міцну багатопланову історію, зіркових екшн-акторів і справді дивовижні спецефекти.
