Чи знайоме вам відчуття, коли ви захотіли отримати нову професію чи написати книгу, але голос всередині вас не дає цього зробити? Він може вам говорити: «В тебе нічого не вийде», «Інші розумніші за тебе, тому навіть не намагайся», «Твоїх знань недостатньо». Було таке? Вітаю вас, це — внутрішній критик! Чому ж він з’являється і, головне, як його подолати? Розповість лекторка і методологиня Ірина Басіста.
Внутрішній критик — це внутрішній голос чи психологічний механізм, який критикує, засуджує та змушує людину в собі сумніватися. Він може проявлятися через негативні думки, самокритику, перфекціонізм та інші форми. Найчастіше формується в дитинстві.
— Дитина завжди хоче бути найкращою для своїх батьків чи вчителів. Тому коли важливі для неї дорослі мають очікування щодо вмінь, здібностей, можливостей дитини, та буде відчайдушно намагатися бути такою, — говорить Ірина Басіста. — Вона виростає, а разом з нею і «критик». Але є нюанс: дитина абсолютна залежна від батьків і змушена підлаштовуватися під них. А от дорослий вже може цього не робити.
Прояв внутрішнього критика може призвести до погіршення самопочуття, низької самооцінки, стресу, депресії, а також вплинути на міжособистісні стосунки, кар’єрний розвиток, творчість і добробут. Вам же цього точно не треба, правда?
То що ж робити з критиком? Ірина Басіста радить почути голос внутрішнього критика, усвідомити його слова, а потім подякувати йому за все й відпустити.
— Подякуйте за те, що весь цей час він служив і захищав вас, підганяв чи мотивував. Тепер ви вже дорослі та здатні обʼєктивно оцінювати ситуацію. А ще можете самостійно обирати, що й як про себе думати. То чому ж не замінити критику на підтримку і любов до себе?
Також допомогти зменшити голос внутрішнього критика може медитація, психологічна допомога та люди, які вас підтримують. А краще все це в комплексі.
І пам’ятайте, що ви здатні на все, чого забажаєте.