Стрес став невід’ємною частиною нашого життя. Невизначеність, постійна тривога, страх за майбутнє – усе це виснажує нервову систему. У програмі “Здоровий вибір” на каналі “Дім” із ведучою Світланою Леонтьєвою, психотерапевтка Августина Яценя дала поради, як вберегти психіку в умовах війни.
Більшість українців страждають на панічні атаки, безсоння, хронічну втому, відчувають тривогу або сильну знервованість. Згідно з даними соціологічних досліджень, 90% населення мають психічні розлади. 87% населення країни стикалися з серйозними життєвими викликами, 39% респондентів пережили обстріли та бомбардування. 30% відчули розлуку з близькими. І лише 10% українців не потрапили в жодну стресову ситуацію у минулому році.
За словами Августини Яцені – люди виснажені. Найчастіші запити, з якими до неї звертаються пацієнти — емоційна виснаженість, безсоння, поганий настрій, тривога та панічні атаки.
“Зараз у нас немає такої здатності гарно реагувати на стрес. У всіх — емоційна виснаженість. Наша адаптивна здатність звужується. І те, що раніше було для нас нормою, зараз стає стресом, — пояснює психотерапевтка. — Коли починається стрес, ми відчуваємо напругу в тілі. Так, ніби ми готуємося або битися, або бігти. Але це не завжди трапляється, а напруга залишається. Тому підвищується рівень адреналіну, його потрібно кудись подіти. І тіло його скидає через тремор, напругу”.
Подолати панічну атаку і скинути напругу, за її словами, можуть допомогти дихальні вправи або фізичне навантаження: біг, ходьба, плавання і навіть масаж. А ще ключову роль грає турбота про себе.
“Я кажу своїм клієнтам таке: все, що ви можете не робити, не робіть. Раніше ми могли, наприклад, зробити 10 справ за день. Зараз ні. Наприклад, коли у вас грип, температура 40, ви ж не підете в тренажерну залу качатися. І не будете займатися хатніми справами. От зараз ми всі перебуваємо ніби у такому “психологічному грипі”. Тож найперше, що треба — дати собі спокій. Можете щось приємне для себе зробити — зробіть. Можете від чогось відмовитись — відмовтесь. Не робіть те, чого не хочете”, — радить Яценя.
Крім того, коли до стресу додаються серйозні виклики, особисті проблеми, втрати, необхідно дозволити собі сумувати, каже лікарка. Необхідно прийняти свій стан, а не ігнорувати його.
“Плакати — це корисно. Ми маємо право на наші відчуття, на сум, на біль, на втрату сенсу життя, на розгубленість. Це факт: ми втрачаємо рідних. І якщо будемо ігнорувати біль, потім матимемо проблеми. Комусь допомагає молитва, комусь — інші люди. Також варто дозволити собі пригадувати приємні речі, пов’язані з людиною, яку ви втратили. Якщо це втрата сенсу — варто шукати нові сенси для життя”, — зазначила психотерапевтка.
Якщо ж розумієте, що не можете впоратися самостійно, обов’язково зверніться до фахівця.