Рекордні морози цієї зими випробовують не лише інфтраструктуру міст, але й наш емоційний стан та здатність до навчання. Тож ми замислились: а як працюють школи в екстремальні холоди в інших країнах світу? Що робить Ісландія, коли за вікном мінус 30°C? Як Фінляндія тренує витривалість дітей у холодну пору року? До яких хитрощів вдаються Данія, Швеція, Ірландія? У матеріалі ми зібрали поради та лайфхаки закордонних колег, які стикаються з лютими морозами щороку.
Ісландія: впадають з учнями у “зимову сплячку”
Тут переконані: морози — час стати повільнішими, ніж зазвичай. Земля впадає в сплячку, то й люди мають перестати поспішати. Усі змагальні вправи, конкурси відкладають на інший період. Складні теми — не на часі, доки за вікнами мінус 30°C. На цей час призначають повторення матеріалу, креативні та медитативні вправи. Уроки починають пізніше на 2-3 години, щоб учні добре спали і мали можливість працювати при денному світлі. Темрява разом із морозами — це занадто, як не раз досліджували, і може стати поштовхом до сезонної депресії. Відтак, у Ісландії дбають саме про освітлення. До класів приносять лампи денного світла. Якщо уроки ще тривають у старших класах, а за вікном темнішає, вчителі вмикають гірлянди, електричні свічки або електрокаміни. А як раптом цього немає, виведуть на інтерактивну дошку зображення каміна, що палає. Й усе це поруч зі звичайним освітленням. Також роблять 2-3 паузи за урок: релакс у тиші. Тоді верхнє світло вимикають, і насолоджуються різнобарвними вогниками під затишну музику, яку вмикає вчитель. Вважається, що мерехтіння вогників у темряві допомагає мозку налаштуватися на виживання у холодну пору року. Якщо позашкільні активності завершуються, коли темрява вже густа (наприклад, о 18.00), організують розвезення учнів по домівках або виділяють клас для очікування батьків (зазвичай сторонніх на територію не пускають).
Якщо шкільні автобуси мають проблеми з пересуванням через снігові кучугури або ж якщо діти живуть неподалік від школи й зазвичай самі дістаються її, в морози організовують волонтерські або батьківські «пішохідні автобуси». Це коли дорослий опікується групою дітей, яких доправляє до школи. Навіть ті, кому йти недалеко, без нагляду можуть гратися в сніжки чи «снігових янголів» та не зважати на люті морози. А дорослий цього не допустить та не дасть заблукати в напівтемряві.
Модна тема цього року, пише преса: встановлювати на шкільному дворі лавки з підігрівом. Їх зазвичай роблять із вулканічних порід, тож вони випромінюють тепло. Учні на перерві можуть погратися на вулиці та погрітися на них або ж просто посидіти там на свіжому повітрі. Й на термометр ніхто не зважає, доки діти радіють прогулянці.
Фінляндія: холод тренує витривалість
Якщо на вулиці температура падає нижче мінус 25°C, учні можуть залишатися вдома. А доти, школярі неодмінно гуляють на свіжому повітрі на перервах. А ще чимало уроків майже щодня проводять на вулиці, діляться фінські педагоги в пресі. Тут тобі й малювання на снігу на уроці мистецтва, й досліди з природознавства, й ліплення геометричних форм зі снігу на математиці. Але ставити теплі лавочки тут їм навряд чи будуть, адже у фінській педагогіці акцент роблять на вихованні стійких, витривалих дітей, готових до життєвих випробувань. Вчителі лише перевіряють, чи всі відповідно вдягнені. До слова, яке саме вбрання потрібне, батьків попереджають на початку сезону. Зазвичай це термобілизна, водонепроникні зимові куртки, натуральні вовняні шкарпетки, рукавиці та теплі шапки. Якщо раптом родина бідна чи асоціальна, не може таке купити або не дбає про дітей, адміністрація школи звернеться ще у вересні до благодійних фондів та спонсорів, щоб забезпечити учнів. Звісно, при мінус 20°C заняття триватиме значно менше, ніж при мінус 20°C. І під час нього можна вільно погрітися біля багаття або в брезентових укриттях, на кшталт наметів.
А ось сидіти в не дуже теплому приміщенні шкідливо. Якщо у кабінетах раптом менше ніж 20°C тепла, посеред уроків роблять додаткові перерви на обігрів. Замість типової руханки — активний розгін крові по тілу за допомогою стрибків, бігу та шалених танців. А ще на перерві дадуть… паперові склянки з бульйоном. Тут вважають це більш практичним, ніж солодкі напої: сіль та мінерали дають змогу організму утримувати тепло. Ситність дає енергію. Для початкової школи це може бути ягідний кисіль, теж не дуже солодкий. Його текстура зігріває довше, ніж рідкий напій.
Сильні морози — це зміни у меню шкільної їдальні. Супи, які взимку в меню щодня, замінюють на «посилені». Зазвичай це супи-пюре, легкі овочеві, прозорі, майже бульйони з яйцем чи ковбасками, рибна юшка. Коли ж погода лютує, це густі вершкові крем-супи, м’ясні супи, що нагадують куліш, та аналог борщу — калорійний борсі-кейто з маринованим буряком та огірками.
Данія: «захистити від холоднечі комфортом»
У Данії ставлення до зими кардинально інакше, ніж у Фінляндії. Якщо на вулиці щипає щоки та льодяне повітря поколює, слід створити противагу вдома та в школі: тепле та затишне «гніздечко». Зима здається казковою та натхненною, коли ти в теплій кімнаті, з кухликом гарячого шоколаду «в коконі» з м’якої пухнастої ковдри.
По-перше, неважливо, яка погода на вулиці, якщо температура у класах падає до 16°C, учнів залишають удома. Там, де керівництво вирішує продовжувати навчання при 17-18°C, вчителі роздають дітям пледи та гаряче какао чи шоколад, пише The Danish Dream. По-друге, як доводить місцева преса, у моді нині різноманітні технології, які створюють комфортний клімат у класі й унеможливлюють зниження температури. Скажімо, вмонтовані у фасад школи фільтри з морської трави. Вона має дивовижні властивості: акумулює сонячне тепло навіть взимку та поглинає вологу (адже навіть прохолодне сухе повітря переноситься куди легше, ніж вологе). До класів постійно надходить свіже, але підігріте повітря.
Уроки просто неба взимку тут також проводять. Дітям навіть видають спеціальні теплі костюми. Але над головами в учнів — не небо, а верхівки сучасних наметів, усередині яких встановлені обігрівачі та зручні крісла, розповідає місцева преса.
Ще одне: кабінети декорують так, щоб вони здавалися домашніми, затишними: школи закуповують, учителі приносять самі та й учні залишають у школі всілякі дерев’яні скриньки з зимовими орнаментами, саморобні й придбаний хендмейд декоративні коробочки, рамки для фото, в’язані серветки, статуетки, кераміку та інші дрібнички.
Нарешті якщо діти сумні, стомлені, замість запланованих тем в екстремальні дні вчитель пропонує сісти тісним колом, послухати разом історії або улюблені пісні, переглянути комедію, потішитися смаколиками. Вчитель може навіть подарувати однакові теплі шкарпетки зі смішними малюнками всім учням. Усе, аби покращити настрій, адже в Данії вважають: сум шкідливіший за мороз.
Швеція: навчають приймати природу і погоду
Саме так, як треба, в міру — так перекладається шведський принцип життя «лагом». І йдеться не так про комфорт, як про психологічну рівновагу. В чому різниця? Дітям у Данії пропонують не боятися хуртовини за вікном у теплій та затишній атмосфері. А дітям у Швеції запропонують вийти на вулицю та помилуватися рожево-фіолетовими тонами неба. Красиво? А коли красиво, треба забути про холод та розчинитися у цій красі. До слова, хлопчики й дівчатка тут здебільшого загартовані, адже їх немовлятами на денний сон укладають спати в дитячих візочках на вулиці. Взимку при мінусовій температурі також. Школярі в морози, як не дивно, катаються на скейтах та роликах — на спеціально обладнаних територіях під мостами або у дворах.
«Лагом» також про реалістичність, натуральність: усе треба спробувати на ділі. Де ще у шкільній програмі є практичні заняття з безпеки? Скажімо, коли йдеться про поводження на льоду, навички перевіряють на реальній річці.
Що ж змінюється у школах при значних морозах? Ймовірно, учням доручать написати есей, вірш або намалювати рідкісні природні умови. Можливо, десь введуть додаткову «фіку», тобто перерву на каву та приємне спілкування. До слова, вчителям надають безкоштовну каву. А дітям, звісно, білу каву (цикорієвий напій, в якому дуже багато молока) або просто гаряче молоко.
Ірландія: в панчохах до школи у сильні морози
У цій країні намагаються продовжувати роботу шкіл за будь-яких показників термометра на вулиці. Департамент освіти та молоді Ірландії видав документ на 2025/2026 навчальний рік, за яким початкова школа має працювати принаймні 182 дні, а решта класів навчаються хоча б 166 днів. Місцеві правила не зобов’язують зупиняти навчання при певному рівні морозу. Важлива лише температура у кабінетах. Якщо на 10 ранку вона нижча за 16°С тепла, заняття або скасовують, або всіх переводять до чергової школи, де тепло. Повідомляють про це батькам та учням через шкільний чат, соцмережі, сайт, систему текстових повідомлень та інші засоби комунікації, які є в кожній школі. Зазвичай вся шкільна спільнота в курсі заздалегідь.
За даними Управління з планування на випадок надзвичайних ситуацій, школи мають зробити заздалегідь все, аби не довелося закриватися під час суворої погоди. Для цього вони мають проводити попередню оцінку того, що треба зробити, готуючись до сильних морозів. Скажімо, перевірити стан опалювального обладнання, труб тощо. Відтак холод в класі — це виняткова ситуація. Якщо раптом таке сталося й заняття тривають, вчителі дозволяють учням працювати у верхньому одязі чи лижних костюмах. Руки можна гріти грілками. До слова, чимало дівчат підліткового віку в Ірландії у сильні морози ходять у панчохах. Та дорослих це не лякає: вони знають секрет, який місцеві знають: під панчохи одягають термолегінси, що гріють ноги.
Так чому ж школи все ж не працюють час від часу через погодні умови? За даними Ірландської національної організації вчителів, типовою причиною є не мороз, а небезпечні умови (ожеледиця, завірюха, чорний лід або затверділий сніг), які можуть призвести до травм педагогів та учнів.
Норвегія: нащадки вікінгів люблять сніг
У цій країні є найпівнічніша школа світу, про яку любить згадувати преса. Вона розташована на архіпелазі Шпіцберген. У перший день занять у серпні діти цієї школи приходять уже в зимових куртках та вовняних шапках, адже тут майже завжди температура нижче нуля. Вчителям доводиться носити при собі мисливську зброю, щоб захищатися від білих ведмедів. Їх небагато і зазвичай вони не нападають на людей, але ризик цілком реальний. Усі старшокласники проходять курси виживання. Вони навчаються, як вижити взимку, поводитися у горах, полювати та рибалити, якщо нічого їсти, як бути з білими ведмедями, як знайти безпечне місце для таборування або як уникнути небезпеки під час лавин.
Ця школа зовсім маленька – тут усього 230 учнів, тож суворі морози змусили їх робити акцент на взаємопідтримці. Це не просто слова: тут заохочують на перервах гратися з дітьми іншого віку, а не з однокласниками, і відмовляти «малюкам» чи «страшакам» не заведено.
У решті шкіл північних регіонів Норвегії, хоча життя не таке екзотичне, погляди ті самі: холод — це частина життя. І майбутнім мисливцям, якими вважають усіх хлопчиків та дівчат, він не ворог. Йдеться, звісно, не про професію, а про дух, про те, що всі вони — нащадки вікінгів. Школи закривають лише в екстремальних випадках, коли стаються сильні хуртовини. Уроки фізкультури у морозні дні проводять на лижах, щоб діти активно рухалися і грілися. Загалом заняття спортом тут не про вивільнення енергії чи розваги, а про спосіб адаптуватися до суворого клімату. Що більше дитина фізично розвинена та загартована, то легше сприймає морози.
Зазвичай учні отримують у школі лише холодне молоко, а бутерброди беруть з собою. Але в морози під час занять просто неба та екскурсій учні завжди смажать у багатті сосиски, ковбаски та п’ють гарячий чорносмородиновий сік.
Канада: орієнтуються на відчуття
У Канаді зазвичай проблем із теплом у класах не виникає. А ось із доставленням учнів — трапляється, що не секрет. Шкільні автобуси часом не можуть проїхати або це ризиковано: обмежена видимість за сильних снігопадів або за шквального вітру. Вони стаються дуже часто, адже рівні прерії не гасять пориви. Відтак можуть скасувати шкільні автобуси, але заклад освіт працюватиме для тих, кого привезли на авто батьки.
Інша проблема центральних та північних регіонів — висока вологість, яка робить холод дошкульнішим для людського організму, ніж сухі морози. Це підвищує ризик обмороження. Ось чому канадці орієнтуються не на реальну температуру, а на нібито суб’єктивну «температуру за відчуттями», адже тіло реагує не на градуси, а на поєднання факторів (сила вітру, вологість).
У Канаді школи закриваються від -30 до -40°C за відчуттями (у різних провінціях). О 6 годині ранку автоматичні розсилки попереджають батьків та вчителів. Якщо ж мороз трохи менший, все як завжди: екскурсії, перерви на вулиці. Вчитель щоразу перевіряє, як одягнені учні. Часом загартовані юні канадці приходять в легких куртках, тоді їх не пустять гуляти. Що ж таке добре одягнутися? У Канаді в холоди діти часто носять гірськолижні костюми. А ще є дивний для нас секрет: одягати не лише кілька шарів «верху», а й одні на одні штани, шапки, рукавички.