Здається, під час війни ми призвичаюємось до всього – до блекаутів, відсутності води, газопостачання тощо. А от новини сприймати складно, особливо в умовах загострення дипломатичних відносин між країнами. В ефірі Радіо Культура відбулася розмова про те, як не збожеволіти від новин, як їх сприймати, акумулювати, повідомляти родичами й почуватися більш-менш стабільно у суцільній нестабільності.
Свої міркування та рекомендації висловили докторка психологічних наук, виконувачка обов’язків заступника директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, президентка Асоціації політичних психологів України Ірина Губеладзе та відеоблогерка, лекторка, письменниця, засновниця ініціативи з інформаційної гігієни “Як не стати овочем” Оксана Мороз.
Публікуємо поради експерток про те, як правильно споживати новини.
Прості поради на щодень від Ірини Губеладзе
– Виділяти 2–3 часові слоти на день, коли можна відмоніторити новини, але важливо чітко себе обмежувати. Увечері ми більш чутливі, природно підвищується рівень тривожності, бо ми вже втомлені після робочого дня та всіх подій. Тому ввечері краще не перевіряти негативні новини.
– Обмежити себе у споживанні емоційно забарвленої інформації.
– Розділити відповідальність за споживання новин з кимось із близьких, кому ви довіряєте.
– Дати собі можливість вимкнутись, видихнути та емоційно відновитися — день-два без споживання новин дає дуже суттєве просвітлення в голові та емоційну стабілізацію. Бо якщо ми продовжимо читати всі джерела інформації, намагаючись знайти те єдине слово, яке натякатиме нам на щасливе майбутнє, то сильно ризикуємо потонути в тому морі.
– Скоротити кількість джерел, які ми читаємо, до 2–3 надійних, перевірених, коректних. Не намагайтеся споживати 10–30 каналів, читаючи те саме у різних емоційних конотаціях. Плюс коментарі — усе це створює потужний додатковий інформаційний шум.
– Якщо не вдається відлучитися, то варто зробити собі паузи протягом робочого дня. В ідеалі — побути в тиші, глибоко подихати.
– Дуже добре працюють медитативні практики. Буває достатньо 1–2 хвилин вранці або ввечері, для того щоб клубок неконтрольованих думок очистився, а ми стабілізувалися, заспокоїлися, простір очистився. Якщо все правильно робити, то виникає білий чистий простір, а в ньому — кілька ключових для конкретної людини думок та ідей, які важливі саме зараз. Це допомагає концентруватися і зосереджуватися.
– Правила вечора. Наш організм починає готуватися до сну не о 21:00–22:00, а о 15:00. В ідеалі після цього часу ми не мали б інтенсивно споживати інформацію, особливо емоційно чутливу. Але наш праймтайм традиційно після 19-ї, коли ми неконтрольовано споживаємо контент із телевізора тощо. Було б добре хоча б за 2–3 години до сну вимикати всі ґаджети, принаймні не брати до рук і не залазити у новинні канали. Йдеться і про блакитне світло, що є додатковим подразником і підвищує нашу тривожність.
Чи всю інформацію можна назвати новинами? Чи є межа між власне новиною та чиєюсь її інтерпретацією?
Оксана Мороз наголошує, що не вся інформація є новинами.
“Наприклад, TikTok дуже наповнений новинами, просто вони в інших художніх подачах. Але коли людей запитують, чи споживаєте ви новини у TikTok, то відповідають ствердно лише кілька відсотків. Це найкраща ілюстрація, що люди вже давно втратили цю межу між новинами та інтерпретацією, і напевно, лише в експертному середовищі можуть і мають потребу розрізняти такі речі”, — говорить вона.
А як навчити звичайних користувачів розрізняти, де новина, а де емоційний вкид?
Оксана Мороз радить звертати увагу на першоджерело, особливо, якщо це джерело інформації анонімне. Крім того, за словами фахівчині, варто питати про те, чи дійсно людина є експертом у певній галузі та наскільки емоційно вона коментує ту чи ту подію або новину.
Ірина Губеладзе радить розрізняти два ключові напрями: це розпізнавання фейків, тобто неправдивої інформації, та розпізнавання емоційно чутливої інформації.
“Ті повідомлення, які створені, щоб маніпулювати свідомістю людей, завжди емоційно забарвлені, викликають дуже сильні емоції, частіше негативні. Це фактично перший маячок, що нам треба зупинитися і проаналізувати, а чи дійсно це та інформація, якій варто довіряти”, — говорить вона.
Експертка пропонує читачам звертати увагу на такі речі та ставити запитання:
– Хто автор інформації?
– Чи є джерела, які підтверджують цю інформацію?
– Наскільки емоційний сам собою текст, чи багато там емоційних епітетів, які викликають у нас переживання?
– Чи схоже це більше на чиєсь емоційне відреагування, аніж на фактаж?
“Саме через велику перевтому та надмірну динаміку змін подій інформаційної інтерпретації набагато більше, вона зусібіч обліплює кожну подію. Цей темп не дає можливості просто сісти й розібратися, когнітивно проаналізувати, емоційно прожити — ми не встигаємо цього зробити. Відтак з кожною наступною новиною ми стаємо дедалі чутливішими та вразливішими, а отже, все менш критично будемо ставитися до кожної наступної події. Це також одна зі стратегій маніпулятивного впливу”, — застерігає Ірина Губеладзе.
Оксана Мороз радить звертати увагу на такі чинники:
1. Ми прочитали інформацію в анонімному джерелі — Telegram-каналі, і ми не можемо ідентифікувати, чий цей канал. Одразу виростає ймовірність, що там будуть маніпулювання. Анонімні джерела створюються для маніпуляцій — це аксіома.
2. Емоційна подача інформації. Точкові емоційні маніпуляції у доброму розвивальному сенсі — це винятки. Як правило, інформаційний простір змінює нашу поведінку. Тому побачили емоційне твердження, ексклюзив, сенсацію — зупиніться. Так можна суттєво знизити ризики.
Отже, емоція та анонімне джерело — це гучний дзвіночок. Цього має бути достатньо.
“Аналізуючи соціологічні дані, бачимо, наскільки залежна думка людей, їхні переконання від тих чи інших чутливих та актуальних питань. Наприклад, у 2023 році у нас було кілька чутливих тем: ставлення до корупції, зниження довіри до влади, ставлення до можливих варіантів припинення війни. Було проведено кілька інформаційних кампаній, і ми бачили на цифрах результат: «нас готують до мирних перемовин». У 2024 році це була тема ставлення до мобілізації, «бусифікації», загострення всередині суспільства щодо ставлення до біженців тощо”, — говорить Ірина Губеладзе.
“Щодо ситуації прямо зараз, то ми по кілька разів на тиждень змушені переживати важкі моменти в інформаційному полі, пов’язані з «гойдалками» у США та позицією Трампа. Тут кожному потрібно розуміти, що це не щось нове для українців, ми таке вже переживали і не раз. З іншого боку, маємо усвідомлювати, що з умовно спокійніших періодів ми перейшли до більшого загострення. Тому вкрай важливо, аби кожен із нас зрозумів, що це загострення — реальне, і починав відповідальніше ставитися до свого споживання інформації. Ключове — чи готові ви більше уваги приділяти тому, щоб фільтрувати інформацію та відповідально її споживати, чи не готові? Залежно від цього будуть вмикатися різні сценарії — від мінімізації своєї присутності у новинному полі до більш конкретних дій, які зможуть допомогти фільтрувати інформацію”, — коментує Оксана Мороз.
