Український книжковий ринок входить у період обережного, але неминучого перегляду цін – на тлі зростання собівартості друку, логістики та кадрових витрат видавництв. Зокрема, нещодавно “Видавництво Старого Лева” повідомило про зростання цін на асортимент із 3 лютого. А наприкінці минулого року гендиректорка Vivat Юлія Орлова для видання Forbes поділилася прогнозом, що книжки її видавництва у 2026-му можуть подорожчати на 11–17 %.
Чи торкнеться ця тенденція інших гравців ринку? Ми запитали українські видавництва, чи планують вони підвищення цін найближчим часом.
Українські видавництва визнають: зараз питання ціни на книжку стає дедалі чутливішим як для ринку, так і для читачів. Майже всі опитані гравці говорять про зростання собівартості виробництва — передусім через подорожчання друку, паперу, поліграфічних послуг, електроенергії, логістики та кадрових витрат. Водночас більшість із них намагається уникати різких і масових підвищень цін, обираючи точкові та поступові коригування.
У “КСД” наголошують, що команда не планує одночасної переоцінки всього асортименту й прагне утримувати доступні ціни настільки, наскільки це можливо. Утім, видавництво визнає стабільне зростання собівартості, тож повністю уникнути коригування цін не вдасться. Ймовірне подорожчання стосуватиметься передусім новинок або окремих видань у разі додруків, однак без різких стрибків і з індивідуальним підходом до кожної книжки.
Подібної позиції дотримується і “Лабораторія”. Там зазначають, що масового підвищення цін не планують і частково стримують їх коштом власної маржі. Водночас видавництво змушене підняти ціни на кілька десятків позицій — у межах 10–12 %. Серед ключових причин називають подорожчання паперу, електроенергії та поліграфічних послуг, а також свідоме підвищення оплати праці редакторів, перекладачів і дизайнерів задля збереження якості книжок.
У видавництві “Ще одна сторінка” наразі не планують підвищувати ціни на вже видані книжки, однак нові видання одразу формують з урахуванням подорожчання виробництва. Окремий акцент там роблять на спробах максимально довго зберігати доступну ціну на класику.
У BookChef також не планують одноразового підвищення цін на велику кількість книжок, але визнають, що точкові коригування залишаються неминучими. У деяких випадках зростання може бути мінімальним або відсутнім, але зі зменшенням накладів і значному часовому розриві між додруками подорожчання може сягати навіть 40 %. Водночас для серійних проєктів видавництво часто свідомо стримує ціни, щоб підтримувати попит.
Видавництво “Жорж” із лютого підіймає ціни на окремі книжки, пояснюючи це залежністю від курсу валют, стабільності електропостачання та загальних економічних умов воєнного часу. За їхніми оцінками, зростання становитиме в середньому 7–9 % — наприклад, із 420 до 450 гривень. У видавництві пояснюють, що це вимушене рішення для збереження якості перекладів і оформлення.
Команда видавництва “Основи” пояснює, що через складну технологічність своїх книжок — використання кількох типів паперу або нестандартних конструкцій обкладинки — не має практики синхронного чи регулярного підвищення цін. Кожне видання там розглядають окремо, адже собівартість суттєво відрізняється навіть усередині одного каталогу.
Водночас ArtHuss наразі не планує підвищення цін попри зростання собівартості через роботу на генераторах, подорожчання оренди та поліграфічних матеріалів. У видавництві зазначають, що зважають на фінансовий стан читачів і тому відтерміновують можливе підвищення на 10–15 % на невизначений час.
Так само не має наміру найближчим часом підіймати ціни й видавництво “Книголав”.
Загалом ринок демонструє спільну тенденцію: більшість українських видавництв намагається балансувати між економічною реальністю та доступністю книжки для читацтва.