«Ми забороняємо дітям курити, вживати алкоголь і грати в азартні ігри. Але TikTok — без проблем. Telegram? У вільному доступі. Жодних вікових бар’єрів, жодного контролю. Хоча саме ці платформи стали полем бою — інформаційного, ідеологічного, а часом і реального», — написав голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Він закликав законодавчо обмежити дітям доступ до соцмереж, аби захистити їх, посилаючись на досвід інших демократичних країн.
LB.ua за допомогою дитячої психіатрині, нейробіолога, фахівчині з інформаційної безпеки та самого депутата Юрчишина розбирався, наскільки ця ідея корисна і як може вплинути на психічне здоров’я дітей.
Як соцмережі впливають на дітей
Соцмережі пропонують дітям короткострокові винагороди (соціальне охоплення, відволікання і розваги), які можуть витісняти інші, живі справи: прогулянки, навчання, час з родиною, пояснює Катерина Крутікова, дитяча психіатриня, педіатриня, спеціалістка з розладів годування у дітей, співзасновниця «Бадді. Дитячий медичний центр».
За її словами, підліткам важко протистояти спокусі проводити час онлайн або порівнювати себе з іншими: «Коли ми бачимо гіперідеалізовані стандарти краси і недосяжний спосіб життя — це може завдати шкоди тілу та самооцінці».
Попри це, соцмережі — важлива частина життя підлітка. Щодня він витрачає на них у середньому 8,5 години на день (більше, ніж на сон).
«Соцмережі — це як повітря, яким ми дихаємо. Це частина нашого повсякденного життя», — цитує вона одного старшокласника.
Крутікова зазначає, що численні дослідження чітко не відповідають на питання, наскільки соцмережі шкідливі: «Одні дослідження показують, що соцмережі посилюють самотність, витісняючи час, проведений з друзями, інші — що вони пом’якшують самотність завдяки зв’язкам з людьми онлайн, тоді як треті не виявили жодного ефекту. Ці висновки здатні допомогти розвіяти побоювання, що соцмережі настільки шкідливі для психічного здоров’я підлітків, як цього часто бояться».
Катерина Крутікова Фото: facebook.com/katya.krutikovaВплив росіян на психіку українських дітей через соцмережі
Голова комітету українського парламенту з питань свободи Ярослав Юрчишин вважає, що в Україні варто починати діалог про обмеження дитячого доступу до соцмереж: «Хороший приклад — YouTube Kids. Той самий YouTube, але в цьому режимі дитина не бачить контенту для дорослих чи реклами, скажімо, алкоголю».
Адже, крім загальносвітових викликів з вразливістю дітей до впливу, на нас накладаються старання російських спецслужб: «Діти набагато вразливіші, ними легше маніпулювати, контролювати їхню думку, чим активно користується наш ворог». З новин ми знаємо, що Росія пробує вербувати наших дітей через Telegram і TikTok, аби вони робили диверсії чи підпали: «Спалені автівки військових — це погано. Ще гірше, коли внаслідок таких підпалів гинуть самі діти. І все це робиться руками російських спецслужб, які розуміють, що діти вразливі. А соцмережі створюють цей місток між ворогом і нашими дітьми», — каже Юрчишин.
src=”https://tv-park.ua/wp-content/uploads/2025/06/683b51f6537f2.jpeg” alt=”” width=”800″ height=”450″ class=”alignnone size-full wp-image-45159″ />
Ярослав Юрчишин Фото: facebook.com/yaroslav.yurchyshyn/
Він додає, що світові уряди мають бути в діалозі з платформами, аби ті обмежували дезінформацію, пропаганду, жорстокий контент, рекламу алкоголю, бетінгу й тютюну для дітей: «Наприклад, можна встановити верифікацію в соцмережах через Дію, яку обійти досить складно. Важливо обговорювати це з керівництвом соцмереж, пояснювати, що варто або обмежити доступ до платформ до певного віку, аби дати дітям частковий доступ, який не створював би ризиків». Він посилається на досвіди різних демократичних країн, які вже впровадили або впроваджують певні обмеження для захисту дітей.
Що роблять у світі з доступом дітей до соцмереж
Австралія стала першою країною, яка вирішила узаконити вікове обмеження на соцмережі через занепокоєння їхнім впливом на психічне здоров’я молоді. Вона забороняє з листопада 2025 року користуватися соцмережами дітям до 16 років. Закон зобов’язує власників соцмереж забороняти неповнолітнім входити в систему, інакше штраф — до 32 млн доларів.
Заборона наразилася на спротив захисників конфіденційності і прав дітей, але, за останніми опитуваннями, 77 % населення країни підтримують цю новацію.
Штат Флорида став першим у США, де обмежили доступ до соцмереж дітям до 14 років. Підліткам 14–15 років для цього потрібна згода батьків. Зараз проти цього нововведення триває судова боротьба. Інші штати розглядають аналогічні обмеження на тлі дебатів про свободу слова й того, чи покращить це психічне здоров’я молодих американців.
Іспанія підвищує мінімальний вік для відкриття облікового запису в соцмережах з 14 до 16 років. Неповнолітні до 16 років зможуть робити це лише з дозволу законних опікунів.
Грецький уряд запустив Kids Wallet — розроблений державою мобільний застосунок, який дозволяє батькам контролювати час їхніх дітей перед екраном і перевіряти їхній вік на цифрових платформах і в соцмережах.
Норвезький уряд заборонив доступ до соцмереж усім віком до 15 років.
Фото: Надане Віктором Кругловим
Франція ухвалила закон, який вимагає, щоб усі сайти з контентом для дорослих мали механізми перевірки віку. Президент Емманюель Макрон підтримав заборону мобільних телефонів дітям до 11 років і використання соцмереж до 15 років. Міністерка цифрових технологій і штучного інтелекту (ШІ) Франції Клара Шаппас заявила у травні 2025 року, що прагне об’єднати Європу, щоб змусити компанії соцмереж розміщувати маркери перевірки віку, додавши, що не повинно бути соцмереж для дітей молодших за 15 років.
Іспанія, Франція і Греція представили спільну пропозицію зі встановлення мінімального віку для доступу до соцмереж. Пропонують також просувати цифрову медіаграмотність серед неповнолітніх, батьків і освітян, щоб вони могли «безпечніше та свідоміше орієнтуватися в онлайн-світі».
Заборона справді допоможе? Що кажуть фахівці
«Нескінченне гортання і підрахунок лайків не відповідають підлітковому мозку, але вікова заборона — це як відкласти вік водіння, але не мати жодного навчання водіння. Навіщо просто відкласти вік, а потім відправляти дітей на забій пізніше?» — сказав доктор Мітч Прінштейн, керівник відділу психологічної стратегії та інтеграції Американської психологічної асоціації.
З ним погоджується Петро Чорноморець, кандидат біологічних наук, співавтор і керівник методології змінотворців, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи і школи «Майбутні»: «Щоб навчитися користуватися соцмережами, потрібно користуватися».
Петро Чорноморець Фото: Facebook Петра Чорноморця
На його думку, намагання заборонити соцмережі для дітей — це питання страхів дорослих, які самі часто не вміють грамотно користуватися ними. І оскільки вони бояться за майбутнє дітей і хочуть його якось контролювати, то соцмережі їх лякають.
Та прогрес неможливо зупинити, додає Альона Романюк, засновниця і головна редакторка фактчекінгових проєктів «НотаЄнота», співзасновниця і колишня редакторка «По той бік новин», викладачка Навчально-наукового інституту журналістики: «Дійсно, є підлітки, які ведуться на провокації ФСБ, але є інші приклади, коли діти використовують той самий Telegram, щоб збирати гроші на ЗСУ. Це радше не про платформу, а про те, що закладено в дитині і як вона сприймає світ. Я проти жорстких обмежень і за те, щоб розвивати критичне мислення і думати, як обмежити шкідливий контент, але не взагалі користування соцмережами».
Альона Романюк Фото: stopfake.org
Романюк додає, що в майбутньому технологій і контенту менше не стане і треба думати, як до цих змін адаптуватися, тренувати себе і свою стійкість. Адже діти, в яких усе добре в сім’ї і яких не булять у школі, чимось захоплюються і цікавляться, мають стійкість до чужого впливу: «Треба з молодшого віку говорити про інформацію, про те, що не всі мультики хороші, що можна роботи, а що ні, вчити аналізувати. Це важлива системна робота, бо заборона зазвичай не дає такого результату».
Петро Чорноморець каже, що заборонити дітям соцмережі — це заборонити їм можливості комунікувати зі своїми: «Навіть якщо ми почнемо створювати знову всі можливості для мобільності, соціалізації і взаємодії підлітків, беремо будь-яке село або маленьке містечко, там половина дітей не можуть знайти для себе ідеальних співрозмовників-однодумців, тому що найближчі однодумці — за 50 км».
Як побудувати здорові стосунки із соцмережами, щоб від них була користь
Катерина Крутікова каже, що існує багато способів дітям отримати користь із соцмереж, що стало очевидно під час пандемії COVID-19: «Соціальна ізоляція була складною для всіх, але учні, які мали доступ до соцмереж, були менш пригніченими і тривожними, ніж їхні однолітки, ізольовані від цифрових технологій, оскільки вони могли краще підтримувати дружні стосунки».
Фото: pexels/karolina-grabowska
Соцмережі можуть допомогти підтримувати стосунки з друзями, навіть якщо вони більше не живуть в одному місті, не ходять до однієї школи, також можуть надати підліткам доступ до нових джерел підтримки через групи за певними ідентичностями й інтересами. А також можуть бути способом висловити свою думку і вплинути на інших.
Психіатриня виділяє три типи посередництва батьків між підлітками й соцмережами: активне, обмежувальне посередництво та спільне використання:
Активне посередництво — батьки розмовляють з дітьми про медіа, якими вони користуються, пояснюють контент і постійно в діалозі з дітьми;
Обмежувальне — це про правила, норми й обмеження, які батьки накладають на медіа, котрими користуються їхні діти;
Спільне використання — коли діти і батьки дивляться або читають щось разом.
«Активне посередництво найпослідовніше пом’якшує потенційні негативні наслідки перегляду соцмереж», — додає фахівчиня.
Ярослав Юрчишин погоджується, що найкращий метод обмеження — профілактичні бесіди з батьками, цифрова грамотність і розвиток критичного мислення. Однак це гра в довгу. А сучасні проблеми подекуди вимагають різких обмежень, коли потрібне негайне рішення: «Буде чудово, якщо теперішні десятирічки за п’ять років будуть відповідальними користувачами інтернету, але що робити з підлітками, яким зараз 14–16 років і вони зазнають впливу ФСБ? Допоки ми зараз починаємо впроваджувати цифрову освіту і критичне мислення, ворог уже користується моментом. Не варто говорити про тотальне обмеження платформ. Скоріше має бути частковий доступ дітей до контенту й листувань, який не травмував би їх. Адже головна мета — безпека дітей, а не обмеження заради обмежень».