Всесвітній день обіймів відзначається двічі на рік – 4 грудня та 21 січня. Звісно, обійматися потрібно щодня! І, за словами вчених, щонайменше вісім разів. Про найважливіші обійми 2024 року розповіли актори комедійних серіалів Нового каналу. Читаючи їхні спогади, пригадайте про свої особливі моменти. На душі точно стане трішки тепліше й веселіше.
Віталіна Біблів, акторка серіалу «Будиночок на щастя»
– Для мене найважливіші обійми і цього, і минулих років – з друзями-військовими, які повертаються з гарячих точок. Також для мене дуже важливо обіймати своїх рідних, друзів і тих, хто поруч зі мною в ці непрості роки. Я люблю обійматися! (усміхається). Тому ввважаю, що день обіймів має бути не раз чи два на рік, а щодня. Обіймайтеся, люди! Даруйте одне одному тепло та усмішки. Нехай день обіймів ніколи для вас не закінчується.
Дмитро Гирявець, актор серіалу «Голова»
– Головні для мене – обійми зі «своїми» людьми. Коли ти дорослішаєш, таких стає дедалі менше. Люди, які залишаються поряд протягом життя, є, по суті, твоєю сімʼєю. Тому саме їм надважливо приділяти достатньо уваги. Якщо бути відвертим, раніше я багато що віддавав усім-усім навколо, забуваючи про тих, хто справді для мене важливий. Зараз найголовніші обійми – це обійми мами та моєї дружини. Мені здається, що наші обійми з мамою тривають все моє життя. Вони сильні, підтримуючі і… назавжди. Якщо говорити про дружину, то тут особливі відчуття. Думаю, погодитеся, що в соціумі ми зазвичай намагаємося виглядати сильними та позитивними. Але вдома знімаємо цю маску. Кохана людина бачить вашу справжню, вразливу сторону. І саме в ці моменти її любов стає ще сильнішою, а обійми – ще важливішими. Моя Іра це чітко відчуває. Я дуже люблю її.
Антоніна Хижняк, акторка серіалу «Звʼязок»
– Найважливіші обійми для мене зараз – це обійми мого сина. Потім йдуть обійми з сім’єю: з бабусею, з братом, з батьками. Я дуже тактильна людина, із задоволенням обіймаюся навіть з незнайомими людьми, які просять зробити фото. Ніколи не відмовляю, бо розумію, що це важливий ритуал. Але найтепліші обійми, звісно, це обійми мого синочка. Йому сім з половиною років, і він ще дається, знаєте, поніжитися, пообійматися. Інколи сам підбігає, каже: «Мамо, я тебе люблю». Я кажу: «Давай обійматися», і син обіймається. Наймиліше, коли він сонний, так ручки до мене протягує, обіймає за шию. І тоді відчуваю, що я щаслива.
