Минув уже понад рік, як родини полонених військових медиків об’єдналися заради спільної мети – визволення з російського полону лікарів та всіх медичних працівників, які за Женевською конвенцією взагалі не повинні бути ув’язнені.
У вівторок, 25 липня, о 19:00 в проекті «Шукаю тебе» на НТН – історія 29–річного військового лікаря Олександра Наговіцина. Він – один із тих, кого вдалося визволити з полону, але додому він повернувся з численними травмами, глухотою, погіршенням зору і з вагою… у 38 кілограмів!
Олександр Наговіцин із дитинства мріяв стати лікарем. А вже під час навчання в медичній академії зрозумів: його справжнє покликання – польова медицина. Так він став військовим медиком.
Війна для Олександра почалася в Маріуполі з перших «300–х». Чоловік ходив на бойові завдання, витягував наших хлопців із–під завалів, рятував життя нашим військовим. Згодом потрапив на «Азовсталь».
Там кривавий конвеєр на межі людських сил тривав до 17 травня 2022 року, коли було отримано наказ припинити опір та вийти. Напередодні Олександр зателефонував матері й попередив, що якийсь час із ним може не бути зв’язку, але через три місяці їх обіцяють повернути. Три місяці для Олександра розтягнулися майже на рік. І за весь цей час родина отримала про нього лише
одну-єдину звістку – у вересні 22–го. Коли наші військові вийшли з полону, вони повідомили рідних, що Саша живий, перебуває в Оленівці й що він у дуже тяжкому стані – у нього критично низька вага.
Уже потім Олександр розповів, що його місяцями тримали в одиночній камері, били і знущалися морально.
10 квітня це пекло для чоловіка скінчилося – його звільнили з полону. Додому він повернувся з вагою у 38 кілограмів, численними травмами і запаленнями, глухотою на одне вухо і погіршенням зору.
Попереду в Олександра важкий шлях реабілітації. Але зараз для нього найважливіше – повернути додому всіх тих наших хлопців і дівчат, які досі перебувають у російському полоні.