У проєкті СТБ власної розробки – «Позивний «Надія» – ведуча Надія Матвєєва розповідає про українських захисниць, які щодня наближають нашу перемогу. Героїнею минулого випуску стала Анна Калюжна – журналістка, яка висвітлює життя військових на фронті. Вона розповіла про репортаж, яким пишається найбільше та поділилась подробицями поїздки в Бахмут.
Ще на початку повномасштабного вторгнення кожен журналіст відповів для себе на запитання: чи готовий він стати військовим кореспондентом. Анна опинилась серед тих, хто прийняв цей виклик
Дівчина працює у редакції Bihus info. Один із перших її репортажів був присвячений злочинам окупантів у селі Богданівка Київської області.
«Ті люди, у котрих сталось горе, перебували і перебувають у не найкращому стані. Але так само, як я роблю свою роботу, тому що це потрібно, і ці люди, які погоджуються все знову пережити, розповідаючи мені історії, розуміють, що це потрібно. Світ має про це знати. А окупанти мають бути покарані. Якщо не нашими ЗСУ, то у подальшому – міжнародним трибуналом», – поділиться думкою Анна.
А ось один із найстрашніших днів роботи під час війни був у Бахмуті. Журналістка згадує: «Нещодавно ми їздили знімати у Бахмут. Нас відправили в батальйон розвідки. Я хотіла на «нуль», зняти безпосередньо оборону. До того, як я туди поїхала, мої друзі, і військові, і журналісти, казали: «Тільки не переїжджай через річку». Я не розуміла всі точки оборони – де той «нуль». І ось ми переїжджаємо понтон. Приходить усвідомлення, що зараз у будь-який момент може прилетіти. Плюс, небезпека в тому, що ти не можеш сховатися: ми їдемо через річку, в машині в 500 м від «нуля». Це реально небезпечний момент. Відчувалась напруга, але все закінчилось добре. Я залишилась задоволеною репортажем. Один із найвдаліших, що я робила. Матеріал відзначили навіть ті колеги-воєнкори, які займались висвітленням подій, починаючи з 2014 року».
Дивіться «Позивний «Надія» щонеділі о 22:00 на СТБ.
